«Ісус бажає, щоб я була більш знана і люблена на землі. Він бажає також, щоб на землі було встановлене набоженство до Мого Непорочного Серця». «Буду завжди з вами і Моє Непорочне Серце буде для вас радістю і дорогою, яка запровадить вас до Бога». Слова Нашої Матері у Фатімі, 13 червня 1917 року

  

33-х денний період духовних вправ перед

АКТОМ ПОСВЯТИ СЕБЕ ІСУСУ ХРИСТУ ЧЕРЕЗ РУКИ МАРІЇ

На підставі «Трактату про досконалу набожність до Пресвятої Діви Марії»

Св. Людовіка Марії Гріньйон де Монтфорт (1673 – 1716)

опрацював

О. Фредерік Вільгельм Фабер , праця закінчена 21 листопада 1862 р.

 

Брошура «Preparation for Total Consecration according to St. Louis Marie de Montfort», видавництва Montfort Publications, USA, 10 видання; Імпріматур: Вальтер Філіп Келленберг, єпископ Роквилл-центр, перклад на польську Магдалена Тушинська під керівництвом п. Анатолія Кащука.

  

Вступ.

«Трактат про досконалу набожність до Пресвятої Діви Марії» був написаний св. Людовіком Гріньйон де Монтфортом, який жив у Франції у 1673 – 1716 роках . Наприклад, в Польщі ця книжка доступна у декількох виданнях, більшість з них у перекладі Хелени Бронсфорд з 1927 року.

На англійську мову «Трактат…» переклав о. Фредерік Фабер у 1862 році. Відповідно до рекомендацій св. Людовіка про необхідність підготовки перед тим, як доконати Акту Посвяти, о. Фабер додатково опрацював набір вправ на 33-денний період підготовки, подав читання на кожен день, використовуючи фрагменти зі Святого Писання, а також інших книг і додав молитви на кожен період. Таким чином повстала брошура «Підготовка до Акту Посвяти».. , яка становить майже інтегральну частину книги св. Людовіка, про яку, на жаль, дуже мало знають. 

Зазвичай, 33-х денний період підготовки провадить священик для групи осіб, часто для всієї парафії. З цією метою раз на тиждень беремо участь у спеціальній Службі Божій, або збираємося на Адорації Пресвятих Дарів. Священики використовують цей час, щоб  виголосити проповідь на тему навчання св. Людовіка, а також дають вказівки на наступний період духовних вправ. День посвяти, або щорічного відновлення Акту Посвяти святкується з особливою ретельністю. Складаємо підписи під власноручно переписаним текстом Акту Посвяти, чинимо це у присутності Господа Христа у Пресвятих Дарах, а також священика, який теж ставить свій підпис на нашому документі. На згадку про цей день отримуємо дрібні подарунки у вигляді Чудотворного Медальйона, а також святого образка. Якщо ще не носимо Чудотворного медальйона, то у цей день можемо його одягнути,  а також  можна вдягти ланцюг невільництва, який нам має нагадувати про Акт Посвяти. 

Віднині кожен день розпочинаємо словами Акту Посвяти Господу Христу через руки Нашої Найсвятішої Матері, відмовляючи скорочену форму, починаючи зі слів: « Я (… ім’я) грішник невірний …» . Протягом дня намагаймося відмовити всі таємниці Святого Розарію, а о 15-тій годині молимося Коронкою до Божого Милосердя.

 

Підготовка до Акту Посвяти – о. Фредерік Вільгельм Фабер

У вступі до видання книги «Трактат про досконалу набожність до Пресвятої Діви Марії» англійською мовою, зацитовані слова св. Людовіка, роділ 4, пар. 227, де він говорить: «Ті, які хочуть посвятитись цьому особливому набоженству, яке поки ще не є братством, хоча це було б дуже бажаним (бажання св. Людвіка сповнилося)  - повинні принаймні протягом дванадцяти днів працювати над тим, щоб позбутися духа цього світу, який є ворогом Ісуса Христа; далі повинні три тижні присвятити  на те, щоб наповнитися Ісусом Христом через Пресвяту Діву …». 

Отець Федерік Фабер, пише: «Людовік де Монтфорт рекомендує нам готуватися до Акту Посвяти за допомогою духовних вправ, які властиво, не є обов’язковими, але дякуючи ним, ми можемо набагато краще  підготуватися до цього Акту з огляду на признання, яке формується в наших душах. Вправи ці ділимо на два періода:

Перший період: дванадцять днів, протягом яких намагаємось «звільнити себе від духа цього світу» 

Другий період: поділений на три тижні:

Перший тиждень – посвячений пізнанню самого себе,

Другий тиждень – пізнання Пресвятої Діви,

Третій тиждень – пізнання Ісуса Христа. 

Ці періоди встановлені св. Людовіком не замикаються в ригористичних і незмінних межах. Можна їх робити довшими, або коротшими, наприклад,  для щорічного відновлення Акту Посвяти вистачить період трьох днів.

 

Шість термінів, які пропонуються
для 33-денного періоду підгтовки до
Акту присвячення себе Ісусу Христу через руки Марії.

 

Період перший – 12 днів  – ЗРЕЧЕННЯ СВІТУ

День

I

II

III

IV

V

VI

1 день

31грудня

20лютого

26березня

28квітня

13липня

5 листопада

2 день

1 січня

21 лютого

27 березня

29 квітня

14 липня

6 листопада

3 день

2 січня

22 лютого

28 березня

30 квітня

15 липня

7 листопада

4 день

3 січня

23 лютого

29 березня

1 травня

16 липня

8 листопада

5 день

4 січня

24 лютого

30 березня

2 травня

17 липня

9 листопада

6 день

5 січня

25 лютого

31 березня

3 травня

18 липня

10листопада

7 день

6 січня

26 лютого

1 квітня

4 травня

19 липня

11 листопада

8 день

7 січня

27 лютого

2 квітня

5 травня

20 липня

12 листопада

9 день

8 січня

28 лютого

3 квітня

6 травня

21 липня

13 листопада

10день

9 січня

1 березня

4 квітня

7 травня

22 липня

14 листопада

11 день

10 січня

2 березня

5 квітня

8 травня

23 липня

15 листопада

12 день

11 січня

3 березня

6 квітня

9 травня

24 липня

16 листопада

  

Період другийПерший тиждень ПІЗНАННЯ САМОГО СЕБЕ 

13день

12січня

4 березня

7 квітня

10травня

25липня

17листопада

14 день

13 січня

5 березня

8 квітня

11 травня

26 липня

18 листопада

15 день

14 січня

6 березня

9 квітня

12 травня

27 липня

19 листопада

16 день

15 січня

7 березня

10квітня

13 травня

28 липня

20 листопада

17 день

16 січня

8 березня

11 квітня

14 травня

29 липня

21 листопада

18 день

17 січня

9 березня

12 квітня

15 травня

30 липня

22 листопада

19 день

18 січня

10березня

13 квітня

16 травня

31 липня

23 листопада

  

Період другийДругий тиждень ПІЗНАННЯ БЛАЖЕНОЇ ДІВИ 

20день

19 січня

11березня

14 квітня

17травня

1 серпня

24листопада

21 день

20 січня

12 березня

15 квітня

18 травня

2 серпня

25 листопада

22 день

21 січня

13 березня

16 квітня

19 травня

3 серпня

26 листопада

23 день

22 січня

14 березня

17 квітня

20 травня

4 серпня

27 листопада

24 день

23 січня

15 березня

18 квітня

21 травня

5 серпня

28 листопада

25 день

24 січня

16 березня

19 квітня

22 травня

6 серпня

29 листопада

26 день

25 січня

17 березня

20 квітня

23 травня

7 серпня

30 листопада

  

Період другийТретій тиждень ПІЗНАННЯ ІСУСА ХРИСТА

27 день

26 січня

18березня

21квітня

24травня

8 серпня

1грудня

28 день

27 січня

19березня

22 квітня

25 травня

9 серпня

2грудня

29 день

28 січня

20березня

23 квітня

26 травня

10серпня

3грудня

30 день

29 січня

21березня

24 квітня

27 травня

11 серпня

4грудня

31 день

30 січня

22березня

25 квітня

28 травня

12 серпня

5грудня

32 день

31 січня

23березня

26 квітня

29 травня

13 серпня

6грудня

33 день

1лютого

24березня

27 квітня

30 травня

14 серпня

7грудня

 

 

 

 

 

 

 

Присвячення себе:

2лютого

25березня

28квітня

31травня

15серпня

8грудня

 

ПЕРШИЙ ПЕРІОД – 12 ДНІВ – ЗРЕЧЕННЯ СВІТУ

Вступ

Перша частина приготування повинна полягати на тому, щоб відтятися від духа світу, який залишається у протистоянні з духом Ісуса Христа. Дух світу, це фактично, заперечення домінуючого царювання Бога, заперечення, яке в практиці проявляється через гріх і непослух, що залишається у цілковитій протилежності  до духа Христа, який є також духом Марії.

Проявляється це через пожадливість тіла, пожадливість очей і гординю життя; через непідпорядкованість Божим законам і зловживання сотвореними речами. Результатом цього є гріх у кожному його прояві, а також все те, чим послуговується диявол для того, щоб довести до гріха; діяльність, яка зумовлює помилки і затьмарення розуму, а також збаламучення та викривлення волі. Їх ілюзорна звабливість і чарівність в особах, місцях і речах створюється дияволом для заманювання до гріха.

Відповідні читання на цих 12 днів: Євангеліє від св. Матея, розділи: 5, 6, 7, фрагменти з книги св. Томи Кемпійського «Про наслідування Христа»: Книга І, розділ 13, 18 і 25, а також Книга ІІІ, розділи 10, 40.

Духовні вправи: іспит совісті, молитва, вправляння у: відреченнях, аскетизмі, чистоті серця – ц чистота є невід’ємною умовою для розважання Бога в Небі, побачення Його на землі і пізнання Його через світло віри.

 

Молитви, які відмовляємо протягом перших 12 днів
«зречення світу».
 

Veni, Creator Spiritus – гімн з бл. 858 року

О, Дух Сотворитель, прийди

До спраглих душ, вірних Тобі,

В небесну благодать веди,

Не дай серцям бути в журбі.

Потіш нас у час каяття,

Бога найвищий для нас дар,

Вогонь любові, джерело життя,

Наших душ неземний вівтар.

Ти приносиш нам сім дарів,

З волі Отця повсякчас,

Його ласкою нас зігрій,

Надихаєш даром слова нас.

Світлом осяй наш виднокіл,

В серця любов святу впусти

І кволу неміч наших тіл

Своєю міццю захисти.

Відкинь подалі ворогів

І обдаруй всіх миром враз,

І дай позбавитись гріхів,

Що скрізь підстерігають нас.

В Тобі пізнаємо Отця,

Дай, щоб і Сина знать могли,

В трьох Іпостасях Бога Творця

Ми повноту любові знайшли. Амінь

 

Ave, Maris Stella (Гімн з VII, або  VIII століття)

Радій, морів вогниста Зоре

Мати Бога -Слова,

Ти повіки Діва,

Дочка небес блага.

Мир даруй заблудшим,

світло відкрий незрячим,

винищи в нас зло,

і зішли нам благо.

Врятуй нас від скверни,

Вбережи від пекла,

даруй світло серця,

даруй в Богові радість.

Славу Отцю возносим,

Сину віддаємо хвалу

І Святого Духа благочесно славим. Амінь. 

Дозволь мені прославляти Тебе, святая Діво! Дай мені силу проти ворогів Твоїх!

 

Магніфікат – Подячний гімн Пресвятої Діви Марії

Євангеліє від Луки 1, 46-55

Величає душа моя Господа,

і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,

що зглянувся Він на покору Своєї слугині,

бо віднині ублажатимуть мене всі роди,

велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе Його Ім’я,

Милосердя  Його з роду в рід на тих, які Його бояться!

Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!

Він могутніх скидає з престолів, підіймає смиренних,

Наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками!

Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,

як обіцяв був батькам нашим, Аврааму і потомству його аж повіки!

 

Додаткова інформація про гімн Ave, Maris Stella 

Обітниці для тих, які співають «Ave, Maris Stella» з молитовника англійською мовою «Pieta: Під час заворушень у Римі, натовп наближався до будинку, в якому мешкала св. Бригіда. Було чути лідера гурби, який обіцяв спалити її живцем. Св. Бригіда почала молитися до Христа і запитувала, чи повинна втікати. Христос сказав її залишитися на місці: «Не має значення, що вони поклалися твоїм життям. Моя міць зламає підступи твоїх ворогів; якщо мої мене розіп’яли, то лише тому, що я їм це дозволив». Пресвята Діва додала: «Заспівайте разом Ave, Maris Stella, а я захищу вас перед усякою небезпекою».

У книзі «Поема Бого-Чоловіка», книга IV, частина 1, розділ 6 і 8 Марія Валтора записала слова пісні, яку  св. Ян почав спонтанно співати підчас подорожі морем, 6 розділ «З Птолеміади до Тиру»: «… дуже швидко наступає ніч. І здавалося дивним, що небо було так затягнуте хмарами, а однак, видно було зірки, що надзвичайно сяяли. Мерехтять зірки Медведиці, а на море падає сяйво місяця таке біле, ніби зоря вставала після тяжкого дня, без нічної перерви. Ян, син Заведея, підняв голову до нього і сміється. Несподівано починає співати, заохочуючи співом до більш ритмічних рухів весел:   

 

Вітай Ранішня Зірко

Нічна квітка жасмину!

Золотий місяць на моєму небі, свята Матір Ісуса.

Ти, о Матір, надіє моряків!

Хто страждає й помирає - про Тебе мріє.

Зірко свята і милосердна сяй!

Тому, хто Тебе кохає, о Маріє, сяй! 

«Що ти робиш – запитує його брат (св. Яків) – ми говоримо про Ісуса, а ти говориш про Марію?

«Він є в Ній, а Вона – в Ньому. Він є, бо була Вона. Дозволь мені співати… І Ян співає, заохочуючи інших. Допливають до Тиру».

Роздів 8 «Буря і чудеса на кораблі» «… Буря лютує ще сильніше. Петро каже: «співай, Яне, як вчора, а ми оюі допоможемо. І Ян розпочинає свою пісню. Інші за ним повторюють. Потім, після співу, моляться з розпростертими  руками «Отче наш». Потім співають ще голосніше. І так по черзі, без стразу … І дійсно, хвилі дуже повільно втрачають свою завзятість…»

 

Читання на перших 12 днів: Зречення світу 

День перший (Mт 5, 1-16; «Про наслідування Христа», Кн. ІІІ, розд. 40)

Мт 5, 1-16

Побачивши ж народ, зійшов на гору. І коли він сів, підійшли до нього його учні;а він, відкривши уста, почав навчати їх: “Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.Блаженні тихі, бо вони успадкують землю.Блаженні засмучені, бо будуть утішені.Блаженні голодні та спраглі справедливости, бо вони наситяться.Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя.Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога.Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне.Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи мене ради.Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі; так бо переслідували пророків, які були перед вами.Ви – сіль землі. Коли ж сіль звітріє, чим її солоною зробити? Ні на що не придатна більше, хіба – викинути її геть, щоб топтали люди.Ви - світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори.І не запалюють світла та й не ставлять його під посудиною, лише на свічник, і воно світить усім у хаті.Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі.

 

З  книги «Про наслідування Христа», Книга 3, розділ 40

Людина сама від себе не має нічого доброго і не може нічим похвалитися.

Слуга. Господи, хто є людина, що Ти пам`ятаєш про неї, або та людська дитина, що Ти навідуєшся до неї? (Пс. 8,5).

Чим вона заслужила собі, що Ти дав їй свою благодать?

Гсподи, як я можу жалітися, коли полишаєш мене, або що я можу на те сказати, коли даєш того, чого я прошу?

Тільки так насправді я можу подумати і сказати: "Господи, я є ніщо, нічого не здолаю, не маю нічого доброго, в усьому невдалий і завжди прямую до чогось, що є нічим".

А коли Ти мені не допоможеш і не напоумиш у серці, то я стану зовсім байдужий і ні до чого не здатний.

А Ти, Господи, завжди є однаковим і повік залишаєшся постійно добрим, справедливим і святим. Ти добре, справедливо і свято все чиниш і мудро управляєш.

Але я більше схильний до занепаду, ніж до поступу вперед, не завжди залишаюся в однаковому стані, бо сім пір року змінюються над моєю головою.

Однак зразу ж кращає, як тільки Тобі сподобається і Ти подаси помічну руку, бо Ти єдиний, без людської поради, можеш допомогти і так міцно скріпити мене, що мій зір вже не буде розбігатися на всі боки, а моє серце звернеться до Тебе єдиного і в Тобі спочине. 

А тепер відмовляємо молитви призначені на перший період «Зречення світу». (Veni, CreatorSpiritus, Ave, MarisStella і Магніфікат)

 

 

День другий (Mт 5, 17-26; «Про наслідування Христа», Кн. ІІІ, розд. 40) 

Мт 5, 17-26

ПРИЙШОВ УДОСКОНАЛИТИ ЗАКОН.

Не думайте, що я прийшов усунути закон чи пророків: я прийшов їх не усунути, а доповнити. Істинно бо кажу вам: Доки перейде небо й земля, ні одна йота, ні одна риска з закону не перейде, поки все не здійсниться.Хто, отже, порушить одну з оцих найменших заповідей і навчить інших так робити, той буде найменшим у Небеснім Царстві. А хто виконає їх і навчить, той буде великим у Небеснім Царстві. Кажу бо вам, що коли ви своєю праведністю не перевищите книжників та фарасеїв, не ввійдете в Царство Небесне.  

ВЧИТЬ НЕ ГНІВАТИСЬ НА БЛИЖНЬОГО. 

Ви чули, що було сказано давнім: Не вбивай; і коли хтось уб'є, той підпаде судові. А я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпаде судові. Хто ж скаже братові: Нікчема! - той підпаде Верховному Судові. А хто скаже: Дурень! – той підпаде під вогонь пекельний. Коли, отже, приносиш на жертовник дар твій і там згадаєш, що твій брат має щось на тебе,зостав там перед жертовником твій дар; піди, помирись перше з твоїм братом і тоді прийдеш і принесеш дар твій. Мирися з твоїм противником швидко, коли ти ще з ним у дорозі, щоб противник часом не віддав тебе судді, а суддя возному, щоб тебе не вкинули в темницю. Істинно кажу тобі: Не вийдеш звідти, доки не заплатиш останнього шага. 

 

Про наслідування Христа, Книга ІІІ, Розділ 40

Та коли б я зумів як слід зректися всякої людської втіхи, чи для того, щоб набратися духа побожності, чи з потреби, що спонукає мене шукати Тебе, бо нема кому мені поради дати, тоді вже міг би напевно сподіватись на Твою благодать і тішитись даруванням нової втіхи.

Дякую Тобі, що від Тебе все те походить, коли мені щастить.

А я марнота і ніщо проти Тебе (Пс. 38,6), людина хитка та нікчемна.

Так чим я можу похвалитися або за що бажати шаноби?

Хіба за те моє ніщо? – і це є найбільший обман.

Справді, порожня слава – то люта зараза і найбільший обман, бо вона відвертає від справжньої слави і відбирає небесну благодать.

Бо як тільки чоловік стане собі подобатися, то він Тобі не до вподоби; як тільки поженеться за людськими похвалами, позбувається правдивих чеснот.

А справжня слава і святі радощі – це хвалитися ради Тебе, а не ради себе; радіти в Твоєму імені, а не своєю чеснотою; не тішитися ніяким сотворінням, хіба що задля Тебе.

Твоє ім`я нехай славиться, не моє; хай величають Твоє діло, не моє; нехай благословиться Твоє святе ім`я, а мені хай ніщо не припаде з людських похвал. Ти моя слава, Ти радість мого серця.

Ради Тебе я стану хвалитися і веселитися ввесь день, а про себе нічим не похвалюся, хіба що своїми немочами (ІІ Кр. 12,5).

А тепер відмовляємо молитви призначені на перший період «Зречення світу». (Veni, CreatorSpiritus, Ave, MarisStella і Магніфікат)

 

 

День третій (Mт 5, 27-37; «Про наслідування Христа», Кн. І, розд. 18)

Мт 5, 27-37

ПРО ПОЖАДАННЯ, ЗГІРШЕННЯ І ПЕРЕЛЮБ.

Ви чули, що було сказано: Не чини перелюбу.А я кажу вам, що кожний, хто дивиться на жінку з пожаданням, той вже вчинив перелюб з нею в своїм серці. І коли твоє праве око тебе спокушає, вирви його й кинь геть від себе: ліпше тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло вкинуто в пекло. І коли твоя правиця тебе спокушає, відітни її і кинь геть від себе: ліпше тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло пішло в пекло. Сказано теж: Хто відпускає свою жінку, хай дасть їй лист розвідний. А я кажу вам: Хто відпускає свою жінку, - хіба у випадку розпусти, - той робить з неї перелюбку; і хто взяв би розведену, чинить перелюб.

 

ПРО ПРИСЯГУ.

Ви чули теж, що було сказано давнім: Не клянись неправдиво, і -Виконаєш твої клятви Господеві.А я кажу вам не клястися зовсім: ні небом, бо це престол Бога; ні землею, бо це підніжок стіп його; ні Єрусалимом, бо це місто великого царя. Та й головою твоєю теж не клянися, бо не можеш ані одного волоска зробити білим або чорним. Хай буде ваше слово: Так, так; Ні, ні, – а що більше цього, те від лихого.

 

Про наслідування Христа, Книга І, Розділ 18 

Дивись на живі приклади святих отців - вони сяють правдивою праведністю і побожністю - і побачиш, що те, що ми робимо, не є маленьким і непомітним. 

Гай-гай! Що значить наше життя, якщо порівняти з їхнім? 

Святі і приятелі Христові служили Господові в голоді і в холоді, у спразі і наготі, в праці і втомі, в безсонні і в постах, у молитвах і в святих роздумах, у переслідуваннях і всіляких наругах. 

О, скільки-то і як тяжко набідувались апостоли, мученики, ісповідники, діви і всі ті, що хотіли йти слідом за Христом. 

Бо вони на цьому світі зненавиділи життя своє, щоб набути життя вічне. 

О, в якому ж суворому самозреченні жили святі отці в пустелі! Які тривалі та тяжкі спокуси вони перетерпіли! 

Як часто дратував їх ворог! Як безупинно і гаряче вони молилися до Бога! 

Які строгі пости зберігали! Яку велику вони мали ревність і запал до духовного поступу! 

Яку завзяту боротьбу вони вели зі своїми хибами! Як щиро прямували вони до Бога! 

Удень вони працювали, а ночами довго молилися, хоч і при праці не покидали сердечної молитви. 

Вони використовували кожну хвилину. Година видавалася їм замалою для розмови з Богом. І за превеликою насолодою богомислення навіть забували про потребу підкріпити тіло. 

Вони зрікалися всякого багатства, гідностей, почестей, приятелів та родичів; не хотіли нічого мати зі світу. 

Тим живилися, що ледве було необхідне до життя: жаль їм було навіть у потребі служити тілу. 

Тому вони були вбогі на земні речі, а незмірно багаті на ласку і чесноти. 

Проти світу вони були бідні, але в серці вони зміцнялися ласкою і потіхою Божою.

А тепер відмовляємо молитви призначені на перший період «Зречення світу». (Veni, CreatorSpiritus, Ave, MarisStella і Магніфікат)


 

День четвертий (Mт 5, 37-48; «Про наслідування Христа», Кн. І, розд. 18)

Мт 5, 37-48

ЯК ПРОТИСТОЯТИ ЗЛУ.

Ви чули, що було сказано: Око за око, зуб за зуб. А я кажу вам: Не противтеся злому. Хто вдарить тебе в праву щоку, оберни до нього й другу. Хто хоче позиватися з тобою і взяти з тебе одежу, лиши йому і плащ. І хто тебе силуватиме йти милю, іди з ним дві. Дай тому, хто в тебе просить, а хто хоче позичити в тебе, не відвертайся 

ВЧИТЬ ЛЮБИТИ ВОРОГІВ

Ви чули, що було сказано: Люби ближнього свого й ненавидь ворога свого. А я кажу вам: Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас; таким чином станете синами Отця вашого, що на небі, який велить своєму сонцю сходити на злих і на добрих і посилає дощ на праведних і неправедних. Бо коли ви любите тих, що вас люблять, то яка вам за це нагорода? Хіба не те саме й митарі роблять? І коли ви вітаєте лише братів ваших, що надзвичайного чините? Хіба не те саме й погани роблять? Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий.” 

 

Про наслідування Христа, Книга І, Розділ 18

Вони були чужими для світу, але для Бога - дуже близькими і сердечними приятелями.

Самим собі видавалися нічим, а цьому світові були в погорді; але в Божих очах вони були предорогими й приємними.

Зберігали правдиву покору, жили в простенькому послухові, поводилися з любов`ю і терпеливістю, і тому з дня на день духовно зростали і набували великої благодаті в Бога.

Вони стали прикладом для всіх богомільних; і повинні набагато більше заохочувати нас до нашого духовного поступу, ніж та тьма людей байдужих до недбайливості.

О, яка то велика була ревність усіх ченців на початку їхнього святого закону!

Яка сердечна побожність у молитві! Яка запопадлива турбота про чесноту! Який великий страх перед карою! Яка велика повага і слухняність до Законодавця у всіх процвітала!

Донині ще лишилися сліди і вони свідчать, які це були мужі: по правді святі і праведні - вони у такій завзятій боротьбі світ перемогли.

А сьогодні вже вважає себе великим той, хто не переступив через правило, хто зміг терпеливо перенести те, до чого зобов`язався.

Ох, яка велика байдужість і недбалість у нашому стані, що так швидко лишаємо первісну ревність; вже й життя стає нам немиле через лінивство й байдужість!

А тепер відмовляємо молитви призначені на перший період «Зречення світу». (Veni, CreatorSpiritus, Ave, MarisStella і Магніфікат)


 

День п’ятий (Mт 6, 1-23)

Мт 6, 1-23

ЯК ВИКОНУВАТИ ДОБРІ ВЧИНКИ, МИЛОСТИНЯ?

Уважайте добре, щоб ви не чинили ваших добрих учинків перед людьми, які бачили б вас, а то не матимете нагороди в Отця вашого, що на небі. Отож, коли даєш милостиню, не труби перед собою, як роблять лицеміри по синагогах та вулицях, щоб їх хвалили люди. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду. Ти ж, коли даєш милостиню, нехай твоя ліва рука не знає, що робить твоя права: щоб твоя милостиня була таємна, і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі.  

ЯК МОЛИТИСЯ?

А коли молитеся, не будьте як ті лицеміри, що люблять навидноті молитися по синагогах та на перехрестях, щоб показатися людям. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду. Ти ж, коли молишся, увійди у свою кімнату, зачини за собою двері й молись Отцеві твоєму, що перебуває в тайні, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі. А коли молитесь, не говоріть зайвого, як ті погани; гадають бо, що за своєю велемовністю будуть вислухані. Не будьте, отже, подібні до них, бо Отець ваш небесний знає, чого вам треба, перш ніж ви просите в нього. 

МОЛИТВА ГОСПОДНЯ .

Тож моліться так: Хай прийде твоє царство, Хліб наш щоденний дай нам нині. Прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим, Не введи нас у спокусу, і але визволь нас від злого. Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам. А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш небесний не простить вам провин ваших. 

ЯК ПРОСИТИ? 

Коли ж ви постите, не будьте сумні, як лицеміри: бо вони виснажують своє обличчя, щоб було видно людям, мовляв, вони постять. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду.Ти ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє обличчя, щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму, що перебуває в тайні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі. 

ПРО СКАРБ НЕБЕСНИЙ.

Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробацтво нівечить, і де підкопують злодії і викрадають. Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ані хробацтво не нівечить і де злодії не пробивають стін і не викрадають. Бо де твій скарб, там буде і твоє серце. Світло тіла – око. Як, отже, твоє око здорове, все тіло твоє буде світле. А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві. Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то темрява – якою ж великою буде! 

А тепер відмовляємо молитви призначені на перший період «Зречення світу». (Veni, CreatorSpiritus, Ave, MarisStella і Магніфікат)


 

День шостий (Mт 6, 24-34, «Про наслідування Христа», Кн. ІІІ, розд. 10)

Мт 6, 24-34

ПРО ДОВІРУ БОГОВІ.

Ніхто не може двом панам служити: бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або триматиметься одного, а того знехтує. Не можете Богові служити – і мамоні.Ось чому кажу вам: Не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом вашим, у що одягнутись. Хіба життя не більш – їжі, тіло – не більш одежі. Гляньте на птиць небесних: не сіють і не жнуть, ані не збирають у засіки, а Отець ваш небесний їх годує! Хіба ви від них не вартісніші? Хто з вас, журячись, спроможен добавити до свого віку хоч один лікоть? І про одежу чого ж вам клопотатись? Гляньте на польові лілеї, як ростуть вони: не працюють і не прядуть. Та я кажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не вдягався так, як одна з них. І коли зілля польове, яке сьогодні є, а завтра вкидають його до печі, Бог так одягає, то чи не багато більше вас, маловірні? Отож не турбуйтеся, промовлявши: Що будемо їсти, що пити й у що зодягнемося? Про все те побиваються погани. Отець же ваш небесний знає, що вам усе це потрібне. Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться. Не журіться, отже, завтрішнім днем; завтрішній день турбуватиметься сам про себе. Доволі дневі його лиха.”

 

Про наслідування Христа, Книга ІІІ, Розділ 10 

Слуга. Тепер знову, Господи, хочу з Тобою розмовляти; не буду мовчати, а промовлю до вух Бога мого, Господа мого і Володаря мого, котрий є на висотах.

О, яка велика сила Твоєї, Господи, солодкої радості, яку Ти зберіг для тих, які бояться Тебе! (Пс. 30,20).

А чим то Ти є для тих, що люблять Тебе? Чим для тих, що всім серцем Тобі служать?

Справді, невимовна солодкість оглядання Твого, яким Ти щедро нагороджуєш тих, що люблять Тебе.

Найбільший вияв Твоєї любові полягає в тому, що Ти привів мене у світ, і коли, навіть, я заблукавши далеко від Тебе, відходив, Ти повертав мене до себе, щоб я знову мав можливість, згідно з волею Твоєю, служити Тобі і любити Тебе.

О, джерело віковічної любові! Що я маю про Тебе сказати?

Як я можу Тебе забути, коли Ти згадав про мене навіть тоді, коли я впав у гріх і загинув?

Над усяку надію Ти змилувався над своїм слугою; і над усяку заслугу Ти обдарував мене ласкою і приязню.

Чим я відплачуся Тобі за це? Бо не всім дано зректися всього, покинути світ і вибрати собі чернече життя.

Чи в тому є, може, щось велике, щоб я Тобі служив? Тобі ж усяке створіння повинно служити!

Тобі служити не має видаватися мені чимось великим; але хай радше мені видається чимось великим і дивним те, що забажав мене, такого бідолаху і негідного, прийняти за слугу і прилучити до Своєї любої челяді.

Ось все Твоє, що маю і чим Тобі служу.

Але, навпаки, Ти більше мені служиш, аніж я Тобі.

Ось небо і земля, що їх сотворив Ти на служіння людині, стоять готові до послуги і щодня виконують будь-які Твої накази.

Та це ще не все: Ти навіть ангелів прислав на службу людині.

Але перевищує все те, що Ти Сам забажав служити людині й обіцяв дати їй Себе Самого.

А тепер відмовляємо молитви призначені на перший період «Зречення світу». (Veni, CreatorSpiritus, Ave, MarisStella і Магніфікат)


 

День сьомий (Mт 7, 1-14, «Про наслідування Христа», Кн. ІІІ, розд. 10)

Мт 7, 1-14

НЕ ТРЕБА ОСУДЖУВАТИ

“Не судіте, щоб вас не судили; бо яким судом судите, таким і вас будуть судити, і якою мірою міряєте, такою і вам відміряють. Чого ти дивишся на скалку в оці брата твого? Колоди ж у власнім оці ти не добачаєш? Або як можеш твоєму братові сказати: Дай, хай вийму скалку в тебе з ока, а он же колода в твоїм оці? Лицеміре! Вийми спершу із свого ока колоду, і тоді побачиш, як вийняти з ока брата твого скалку. Не давайте священне собакам, ані не кидайте перел ваших перед свиньми, щоб не потоптали їх ногами й, обернувшись, вас не роздерли. 

РЕКОМЕНДУЄ МОЛИТВУ. 

Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам. Кожний бо, хто просить, одержує; хто шукає, знаходить; хто стукає, тому відчиняють. Чи ж є між вами хтось такий, що, коли син попросить у нього хліба, дасть йому камінь? Або коли попросить рибу, дасть йому гадюку? Тож коли ви, злі бувши, вмієте давати дітям вашим добрі дари, оскільки більш Отець ваш, що на небі, дасть дари тим, які його просять. Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм, – це ж бо закон і пророки. 

ПРО ВУЗЬКУ І ШИРОКУ ДОРОГУ 

Входьте вузькими дверима, бо просторі ті двері й розлога та дорога, що веде на погибель, і багато нею ходять. Але тісні ті двері й вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що її знаходять.

 

Про наслідування Христа, Книга ІІІ, Розділ 10 

Що ж я маю дати Тобі за всі ті численні добродійства?

О, якби ж то я міг служити Тобі увесь вік життя мого!

Якби я зміг хоч один день Тобі достойно послужити!

Ти справді є гідний усілякої служби, усякої честі і віковічної хвали.

І справді, Ти мій володар, а я Твій бідний слуга, який повинен всіма силами служити Тобі і ніколи не опускатися у Твоїй хвалі.

Я так хочу, того бажаю; а чого мені бракує, Ти зволь доповнити.

Велика честь і велика слава Тобі служити і задля Тебе всім іншим погорджувати.

Велику ласку матимуть ті люди, що добровільно посвятять своє життя пресвятій службі Тобі.

Ті, що з любові до Тебе відречуться усілякої тілесної розкоші, знайдуть найсолодшу втіху Святого Духа.

Ті осягнуть велику свободу духа, що задля імені Твого йдуть вузькою доріжкою, а за всілякі світові справи навіть гадки не мають.

О, яка то мила і гарна Божа служба, в якій чоловік стає насправді вільним і святим!

О, святий стане богомільної служби! Ти робиш чоловіка рівним ангелові, Богові милим, грізним проти дияволів і гідним похвали всіх вірних людей.

О, принадна і вічно жадана службо! В тобі чоловік дослужується до найвищого добра і доходить до безмежно тривалої радості.

А тепер відмовляємо молитви призначені на перший період «Зречення світу». (Veni, CreatorSpiritus, Ave, MarisStella і Магніфікат)


 

День восьмий (Mт 7, 15-29, «Про наслідування Христа», Кн. ІІІ, розд. 7)

Мт 7, 15-29

ПРО СПРАВЖНІ ДОБРІ ВЧИНКИ.

Стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі, а всередині – вовки хижі. Ви пізнаєте їх за плодами їхніми; хіба збирають виноград з тернини або з будяків – смокви? Так кожне добре дерево родить гарні плоди, а лихе дерево – плоди погані. Не може добре дерево приносити плодів поганих, ані лихе дерево – плодів добрих. Всяке дерево, що не родить доброго плоду, рубають і в вогонь кидають. За їхніми плодами, отже, пізнаєте їх. Не кожний, хто промовляє до мене: Господи, Господи! - ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на небі, Багато мені того дня скажуть: Господи, Господи! Хіба ми не твоїм ім'ям пророкували? Хіба не твоїм ім'ям бісів виганяли? Хіба не твоїм ім'ям силу чудес творили? І тоді я їм заявлю: Я вас не знав ніколи! Відійдіте від мене, ви, що чините беззаконня! 

ПРО МІЦНЕ БУДУВАННЯ

Кожний, хто слухає ці мої слова й виконує їх, подібний до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі. Полила злива, потоки розлились, подули вітри й натиснули на той дім, та він не повалився, бо був збудований на скелі. А кожний, хто слухає ці мої слова й не виконує їх, подібний до необачного чоловіка, який збудував свій дім на піску. Полилася злива, розіллялися ріки, подули вітри й ударили на той дім, і він повалився, і руїна його була велика.” І як Ісус скінчив ці слова, народ не міг надивуватись його навчанню, бо він навчав їх як повновладний, а не як книжники їхні.

 

Про наслідування Христа, Книга ІІІ, Розділ 7

Хто хоче у своєму спокої бути дуже безпечним, того часто у хвилі боротьби застаємо в стані надмірно великого пригноблення і тривоги.

Коли б ти зумів завжди бути покірним і поміркованим у серці, добре володіти і кермувати своїм серцем, то не потрапляв би так хутко в небезпеку і гріх.

Добра рада на це така: щоб ти тоді, як одержиш духа ревності, думав про те, що з тобою станеться, коли це світло померкне.

А коли так і станеться, пригадай собі, що знову може вернутися те світло, яке я на хвилину забрав від тебе тобі на пересторогу, а собі на славу.

Таке досвідчування нерідко буває корисніше для тебе, ніж коли б тобі, за твоїм бажанням, завжди добре велося.

Бо заслуги треба вимірювати не тим, як хто багато має духовних видінь чи втіх, або чи він добре знає Святе Письмо й стоїть на вищому ступені гідності.

А тим, як хто міцно стоїть у правдивій покорі і як його серце налите Божою любов`ю; чи він постійно всіма силами шукає однієї тільки слави Божої, чи він себе за ніщо має і справді собою погорджує та чи миліше йому, коли інші люди також зневажають і принижують його, ніж коли шанують.

А тепер відмовляємо молитви призначені на перший період «Зречення світу». (Veni, CreatorSpiritus, Ave, MarisStella і Магніфікат)

 

 

День дев’ятий («Про наслідування Христа», Кн. І, розд. 13)

Про наслідування Христа, Книга І, Розділ 13

Поки живемо на цьому світі, годі нам бути без прикрості та спокуси.

Тому в книзі Іова написано: "Життя чоловіка на землі, то служба наймита -одноденця" (Іов.7,1).

Тому кожний повинен бути обережним перед своїми спокусами і серед молитви пильнувати, щоб диявол не знайшов нагоди підійти до нього: бо він ніколи не засинає, а кружляє й шукає, кого б то ще проковтнути (І Пт.5,8).

Ніхто не є таким праведним, навіть святий, щоб не мав часом спокус: та й ми не можемо бути так зовсім уже вільними від них.

Однак спокуси, хоча й вони прикрі і тяжкі, для людини бувають нераз дуже корисні, бо людина набирається покори, чистоти і розуму.

Всі святі переборювали чимало прикростей та спокус і дійшли до більшої праведності.

А ті, що не вміли перемогти спокуси, відійшли від Бога і пропали.

Ніде немає такого святого стану, ані такої таємної схованки, де б не було ні спокус, ні прикростей.

Доки людина живе на світі, вона ніколи не є цілком забезпечена від спокус, бо причина спокус у нашому єстві, відколи ми народилися у похоті.

Ледве одна спокуса чи журба нас покине, надходить зараз друга; і так ми постійно будемо щось терпіти, бо втратили первісний дар нашого щастя.

Багато людей старається втекти від спокус, та вони ще тяжче впадають у них.

Самою втечею ми не можемо їх побороти, але із терпеливістю і правдивою покорою стаємо сильніші від усіх наших ворогів.

Хто тільки поверхово ухиляється від спокус, а не видирає їх з корінням, той небагато встигне; навпаки, вони ще швидше повернуться до нього і він ще гірше почуватиметься.

Поволі, терпеливістю та витривалістю, при Божій допомозі легше їх побореш, аніж завзятістю або ж нагальністю.

У спокусах частіше радься з кимось і не поводься прикро з тим, хто терпить спокусу, але дай йому таку втіху, якої б ти для себе бажав.

Початок усіх нещасних спокус - це несталість духа і слабка надія на Бога.

Так, як хвилі на всі боки кидають корабель без керма, подібно й на хитку людину, яка не дотримує своєї постанови, нападають усілякі спокуси.

А тепер відмовляємо молитви призначені на перший період «Зречення світу». (Veni, CreatorSpiritus, Ave, MarisStella і Магніфікат)

 

 

День десятий («Про наслідування Христа», Кн. І, розд. 13)

Про наслідування Христа, Книга І, Розділ 13

Вогонь гартує залізо, а спокуса праведного чоловіка.

Ми самі інколи не знаємо, на що ми здатні, але спокуса показує нам, які ми.

Однак треба остерігатися передусім на самому початку спокуси; бо тоді легше побороти ворога, коли не допустиш його до дверей серця, і як тільки почне стукати ще перед порогом, стань проти нього кам`яною стіною.

Тому один поет сказав: "Опір став спочатку: апізно про ліки гадати, як недуга сильна тому, що довго тяглась".

Бо спочатку приходить до свідомості тільки думка, потім живий образ, опісля вподобання і грішне бажання, а під кінець згода волі.

Так помалу лукавий ворог цілий влазить, якщо від початку йому не противитись.

А чим довше чоловік не дбає про те, щоб противитись, тим більше з дня на день слабне його серце, і ворог здобуває над нами владу.

Дехто терпить тяжкі спокуси на початках свого навернення на дорогу праведності, а дехто під кінець.

Дехто майже усе своє життя бідує.

За мудрим і справедливим Божим велінням, який враховує стан і заслуги людей і все заряджує на спасіння своїх вибранців, дехто має доволі маленькі спокуси.

Тому то ми не повинні втрачати надії, коли спокуси нападають на нас, а гарячіше маємо молити Бога, щоб зволив прийти нам на допомогу у всілякій прикрості. Він, за словами Св.Павла, дасть такий вихід із спокуси, що зможемо її витримати (І Кр.10,13).

У кожній спокусі і прикрості віддаймо покірно наші душі в Божі руки, бо Він спасе й підійме вгору тих, які мають покірні серця.

У спокусах і прикростях людина довідується наскільки зробила поступ уперед; у неї і більше заслуги прибуває і чесноту краще видно.

Та й невеличка це річ, якщо людина побожна і ревна тоді, коли не має ніякого тягару на серці; але коли вона у тяжку хвилину витримає терпеливо, тоді матиме надію на великий успіх.

Деякі люди стережуться великих спокус, але тих малих щоденних не витримують: хай підлеглі не надіються на себе у великих спокусах, коли вони слабкі в таких дрібницях.

А тепер відмовляємо молитви призначені на перший період «Зречення світу». (Veni, CreatorSpiritus, Ave, MarisStella і Магніфікат)

 

 

День одинадцятий («Про наслідування Христа», Кн. І, розд. 25)

Про наслідування Христа, Книга І, Розділ 25

Колись один чоловік, який часто в тривозі між страхом і надією боровся з різними думками, молячись у церкві перед престолом, так роздумував і промовляв: "О, якби ж то я знав, що витримаю до кінця!"

І враз почув у серці відповідь Божу: "А коли б ти це знав, що робив би ти тоді? Роби це тепер і будеш цілком певний!"

І враз, потішений і підбадьорений, він поклався на волю Божу, а тривожна непевність щезла.

Він не хотів більше цікавитися і питатися, а намагався сам доходити до розуміння, яка є Богові мила і свята воля Божа, щоб почати і завершити всіляку добру справу.

"Надійся на Господа і добре чини, - каже Пророк, - заселяй землю, і поживишся її багатством" (Пс. 36,3).

Є одна річ. яка стримує від поступу і щирої поправи багатьох людей, - це страх перед труднощами і боротьбою.

Бо найбільше ті поступають у чеснотах, хто мужньо намагається робити те, що для них є найтяжче і найбільш противне.

Адже людина тим більше поступає вперед і тим вищої заслуговує ласки, чим більше перемагає себе і вмертвляє своє серце. Та не всі люди однаковою мірою мають що поборювати і вмертвляти.

Однак пильний борець, хоч би він у собі мав і багато пристрастей, буде успішніше поступати вперед, аніж інший чоловік, моральний, але не такий беручкий до чеснот.

Дві речі стають у пригоді на шляху до виправлення: силоміць відірватися від того, до чого тягне зіпсована природа; і запопадливо плекати ту чесноту, якої комусь найбільше не вистачає.

Старайся також найбільше того остерігатися і те поборювати, що тобі частіше не подобається в інших людях.

Усюди дбай про свій поступ; тож коли бачиш або чуєш добрий приклад, хай він тебе схиляє до наслідування.

А коли завважиш щось погане, остерігайся робити таке саме; або ж коли ти вже вчинив таке, старайся чимскоріш виправитися.

Під яким кутом зору ти оцінюєш інших людей, так само інші оцінюють тебе. Як мило і гарно дивитися на жваву та побожну, просту та карну братію.

А як сумно і гірко споглядати, як вона негідно поводиться, як вона не виконує того, до чого її покликано!

Як то шкідливо занедбувати обов`язки свого звання, а схиляти своє серце до того, що нам не вільно!

Пам`ятай про свою постанову, яку ти зробив, і постав собі перед очима образ Розп`ятого.

Коли глянеш на життя Ісуса Христа, маєш багато чого соромитися; що ти ще не постарався про те, щоб стати більше подібним до Нього, хоч вже давно став на Божу дорогу.

Чернець, який щиро і побожно роздумує над найсвятішим життям і муками Господніми, знайде в них доволі всього, що для нього пожиточне і конечне, і не потребує шукати чогось кращого поза Ісусом.

О, коли б Ісус розп`ятий увійшов у наше серце, як швидко і наскільки ми стали б ученими!

А тепер відмовляємо молитви призначені на перший період «Зречення світу». (Veni, CreatorSpiritus, Ave, MarisStella і Магніфікат)

 

 

День дванадцятий (Лк 11, 5-13,, «Про наслідування Христа», Кн. І, розд. 25)

Лк 11, 5-13

ВИТРИВАЛІСТЬ НА МОЛИТВІ

Далі до них промовив: “Якби хтось із вас мав приятеля, і той прийшов до нього опівночі Та й сказав до нього: Друже, позич мені три хліби, бо приятель мій прибув до мене з дороги, і я не маю що йому дати, а той зсередини відповів би йому: Не докучай мені, двері вже замкнені, і діти мої зо мною в ліжку; не можу встати й дати тобі, - кажу вам, що коли й не встане та не дасть тому, що він його приятель, все ж таки з-за його настирливости підведеться і дасть, скільки той потребує. Отож кажу вам: Просіть, і вам дасться; шукайте, і знайдете; стукайте, і вам відчинять. Кожний бо, хто просить, одержує; той, хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчиняють. Котрий із вас, батьків, коли син проситиме в нього хліба, дасть йому камінь? Або коли попросить риби, замість риби дасть йому гадюку? Або коли яйце попросить, дасть йому скорпіона? Отак коли ви, злими бувши, умієте давати дітям вашим дари добрі, оскільки більш Отець небесний дасть Святого Духа тим, що у нього просять!”

 

Про наслідування Христа, Книга І, Розділ 25

О, якби то не треба було нічого іншого робити, як тільки всім серцем і устами хвалити Господа, Бога нашого!

О, якби ти ніколи не потребував ані їсти, ані пити, ані спати, а міг безупинно віддаватися лише духовним справам!

Тоді був би ти далеко щасливіший, ніж тепер, коли з якої-небудь потреби мусиш служити тілу.

Якби не було тих конечних потреб, а тільки духовна пожива для душі, якої ми, на жаль, досить рідко коли шукаємо.

Коли людина дійшла до того, що вже ні в якому створінні не шукає для себе втіхи, тоді лише вона починає мати сердечне вподобання в Бозі: тоді вже вона буде вдоволена всім, що випаде.

Тоді вона не буде ані тішитися чимось великим, ані над малим сумувати, але цілком буде надіятися на Бога, який є для неї всім у кожній речі: для неї по правді ніщо не гине і не вмирає, бо все живе для Нього і жваво слухає в мить Його святої волі.

Завжди пам`ятай про кінець та про те, що змарнований час вже не вернеться ніколи. Без запопадливості та пильності ніколи не набудеш чеснот.

Як почнеш холонути до них, будеш зле почуватися.

Але коли щиро старатимешся, знайдеш святий спокій і відчуєш, як то праця стає щораз легша, завдячуючи ласці Божій і твоєму замилуванню в чесноті.

Чоловік, охочий і пильний, до кожного діла готовий. Набагато важче чинити опір хибам і пристрастям, аніж упрівати від тяжкої фізичної праці.

Хто не вистерігається дрібних хиб, помалу впаде у великі.

Завжди будеш тішитися ввечері, якщо день із користю перебудеш.

Пильнуй себе, заохочуй до праведності, упоминай; і хай діється з іншими людьми, що хоче, а ти не опускайся.

Настільки поступиш уперед, наскільки сам себе присилуєш. Амінь.

А тепер відмовляємо молитви призначені на перший період «Зречення світу». (Veni, CreatorSpiritus, Ave, MarisStella і Магніфікат)

  

 

ДРУГИЙ ПЕРІОД – ПЕРШИЙ ТИЖДЕНЬ – ПІЗНАННЯ СЕБЕ

Вступ

Трактат про істину набожність до Пресвятої Діви Марії, ч. 8, розділ 1.

У перший тиждень жертвують у дусі смирення всі свої молитви і добрі вчинки з проханням пізнати самих себе і про скруху за гріхи. З цією метою можуть, якщо будуть мати бажання, роздумувати над тим, що я сказав раніше - про грішне підґрунтя  людської натури, протягом цього тижня вважаючи себе за повзаючих хробаків, за змій, за козлів. Можна також розважати наступні три думки св. Бернарда: Розважай, чим ти був – зіпсутим насінням; чим ти є – посудиною повною бруду; чим будеш – поживою хробаків. Будуть просити Господа нашого і Духа Святого, щоб їх освятив. З цією метою можуть відмовляти Стрелисті Акти: Господи, щоб я прозрів! (Лк 18, 41); Вчини, щоб я пізнав самого себе! (св. Августин), або «Прийди Духу Святий… » разом з літанією до Святого Духа і будуть прибігати до Пресвятої Діви з проханням про ту велику благодать, яка має бути основою усіх інших благодатей. У цьому намірі щоденно будуть відмовляти Гімн «Ave Maris Stella» і Лоретанську літанію до Пресвятої  Діви Марії.

Духовні вправи: молитви, розважання, акти зречення своєї волі, жаль за гріхи, зневага до самого себе – все це чинимо біля ніг Марії, бо це від Неї сподіваємося отримати світло пізнання самих себе і це в Її присутності зможемо виміряти прірву наших слабкостей без попадання у розпач.

Молитви, які будемо відмовляти протягом першого тижня другого періоду:

Літанія до Святого Духа, Ave Maris Stella, Лоретанська літанія до Пресвятої Богородиці.

 

Молитви, які відмовляємо протягом першого тижня ІІ періоду «Пізнання себе»

Літанія до Святого Духа – (виключно для приватного вжитку)

Господи, помилуй! Христе, помилуй! Господи, помилуй!

Христе, почуй нас!      Христе, вислухай нас!

Отче Небесний, Боже,                  помилуй нас!

Сину Відкупителю світу, Боже,

Духу Святий, Боже,

Свята Трійце, Єдиний Боже,

 

Духу Святий, Третя Особо Пресвятої Трійці,

Духу Святий, що від Отця і Сина ісходиш,

Духу Святий, що на початку створення світу ширяв над водами,

Духу Святий, що немов голуб зійшов на Христа, котрий хрестився у водах Йордану,

Духу Святий, що зійшов на апостолів у вигляді вогняних язиків,

Духу Святий, що жаром ревності сповнив серця учнів Господніх,

Духу Святий, що відродив нас у воді Святого Хрещення,

Духу Святий, що зміцнив нас у Таїнстві Миропома­зання,

Духу Святий, через котрого Бог чинить нас дітьми своїми,

Духу Святий, що вливаєш любов Божу до сердець наших,

Духу Святий, що навчаєш нас справжньої побожності,

Духу Святий, Джерело радості,

Духу Святий, Захиснику нашого сумління,

Духу Святий, своєю благодаттю в нас присутній,

Духу Святий, що даєш мудрість і розум,

Духу Святий, що даєш раду і мужність,

Духу Святий, що даєш знання й побожність,

Духу Святий, що даєш страх Божий,

Духу Святий, що даєш віру, надію й любов,

Духу Святий, натхнення скрухи і жалю вибраних,

 

Будь нам милостивий,

прости нас, Духу Святий, Боже!

Будь нам милостивий,

вислухай нас, Духу Святий, Боже!

Будь нам милостивий,

спаси нас, Духу Святий, Боже!

Від сумніву в спасенне діяння благодаті,

спаси нас, Духу Святий, Боже!

Від спротиву пізнаній християнській правді,

Від безсердечності до наших ближніх,

Від нерозкаяності в гріхах,

Від занедбання покути, Від злих і нечистих вчинків та думок,

Від наглої та несподіваної смерті,

Від засудження навіки,

 

Ми, грішні, Тебе просимо,

вислухай нас, Духу Святий, Боже!

Щоб Ти свою Святу Церкву зберігав і керував нею

Щоб Ти нас зміцнив у святій католицькій вірі,

Щоб Ти нам постійності й мужності вділив,

Щоб Ти думки наші до прагнення Царства Небесного надихав,

Щоб Ти зробив нас гідним помешканням для Себе,

Щоб Ти нас у стражданнях наших втішав, Щоб Ти нас у благодаті Твоїй утверджував, Щоб Ти нас усіх до спасіння допровадив,

 

Агнче Божий, що береш гріхи світу,

Господи, прости нас!

Агнче Божий, що береш гріхи світу,

Господи, вислухай нас!

Агнче Божий, що береш гріхи світу,

Господи, помилуй нас!

 

С. Серце чисте сотвори мені, о Боже!

В. І дух потужний віднови в нутрі моїм!

С. Господи, вислухай молитви наші!

В. А благання наші нехай прийдуть до Тебе!

 

молімося: Духу Святий, котрий усі народи зібрав у єдність віри, ї прийди і наповни серця Твоїх слуг Твоєю бла­годаттю, * запали в них вогонь Твоєї любові і бережи від усякого зла. Амінь.

 

Ave, Maris Stella

Радій, морів вогниста Зоре

Мати Бога -Слова,

Ти повіки Діва,

Дочка небес блага.

Мир даруй заблудшим,

світло відкрий незрячим,

винищи в нас зло,

і зішли нам благо.

Врятуй нас від скверни,

Вбережи від пекла,

даруй світло серця,

даруй в Богові радість.

Славу Отцю возносим,

Сину віддаємо хвалу

І Святого Духа благочесно славим. Амінь.

 

Дозволь мені прославляти Тебе, Святая Діво! Дай мені силу проти ворогів Твоїх!


Лоретанська літанія до Пресвятої Діви Марії

Господи, помилуй!

Христе, помилуй!

Господи, помилуй!

Христе, почуй нас!

Христе, вислухай нас! 

Отче Небесний, Боже, помилуй нас.

Сину, Відкупителю світу, Боже, помилуй нас.

Духу Святий, Боже, помилуй нас.

Свята Трійце, Єдиний Боже, помилуй нас.

Свята Маріє, молись за нас!

Свята Богородице Діво, молись за нас!

Свята Діво над Дівами, молись за нас!

Мати Христова, молись за нас!

Мати Церкви, молись за нас!

Мати Божої благодаті, молись за нас!

Мати Непорочна, молись за нас!

Мати Пречиста, молись за нас!

Мати Невинна, молись за нас!

Мати Незаймана, молись за нас!

Мати Наймиліша, молись за нас!

Мати Предивна, молись за нас!

Мати Доброї поради, молись за нас!

Мати Творця, молись за нас!

Мати Спасителя, молись за нас!

Діво розсудлива, молись за нас!

Діво шанована, молись за нас!

Діво прославлена, молись за нас!

Діво могутня, молись за нас!

Діво ласкава, молись за нас!

Діво вірна, молись за нас!

Дзеркало праведності, молись за нас!

Престоле мудрості, молись за нас!

Причино нашої радості, молись за нас!

Храме Святого Духа, молись за нас!

Храме славний, молись за нас!

Храме глибокої побожності, молись за нас!

Трояндо духовна, молись за нас!

Вежо Давида, молись за нас!

Вежо зі слонової кості, молись за нас!

Доме золотий, молись за нас!

Ковчегу завіту, молись за нас!

Брамо небесна, молись за нас!

Зоре світанкова, молись за нас!

Зцілення хворих, молись за нас!

Притулку грішників, молись за нас!

Утіхо скорботних, молись за нас!

Допомого вірних, молись за нас!

Царице ангелів, молись за нас!

Царице патріархів, молись за нас!

Царице пророків, молись за нас!

Царице апостолів, молись за нас!

Царице мучеників, молись за нас!

Царице сповідників, молись за нас!

Царице дів, молись за нас!

Царице всіх святих, молись за нас!

Царице без гріха первородного зачата, молись за нас!

Царице на небо взята, молись за нас!

Царице Святого Розарію, молись за нас!

Царице родин, молись за нас!

Царице миру, молись за нас! 

 

Ангче Божий, що береш гріхи світу, Господи, прости нас!

Ангче Божий, що береш гріхи світу, Господи, вислухай нас!

Ангче Божий, що береш гріхи світу, Господи, помилуй нас!

 

Св.: Молись за нас, Пресвята Богородице Діво,

Всі: Щоб ми удостоїлись обітниць Христових.

Св. : Молімося.

Просимо Тебе, Господи Боже, дозволь нам, слугам Твоїм, втішатись тривалим здоров’ям душі й тіла і за заступництвом Пріснодіви Марії звільни нас від усякого зла й обдаруй вічною радістю. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

 

Читання на перший тиждень ІІ періоду: Пізнання себе

День тринадцятий («Трактат про досконалу набожність до Пресвятої Діви Марії», ч. ІІ, розд. 3)

Трактат про досконале набоженство до Пресвятої Діви Марії, ч. ІІ, розд. 3

Найкращі наші вчинки бувають зазвичай сплямовані і осквернені злом, яке  є в нас як наслідок  зіпсутої нашої природи. Коли увіллємо чисту, прозору воду до смердючої посудини, або вино до бочки, яка всередині не є чистою, тоді чиста вода і добре вино псуються. Те саме відбувається, коли Бог до нутра нашої душі, зіпсутої первородним і учинковим гріхом, вкладе небесну росу благодаті, або предивне вино Своєї Любові. Отже, Його дари зазвичай псуються, плямляться наслідком зародка зла, яке гріх залишив в нас; наші вчинки, навіть найпрекрасніші чесноти бувають ним заражені. Щоб, отже, осягнути досконалість, яку неможливо здобути без єдності з Ісусом Христом, дуже важливо відкинути те, що в нас зле; інакше Господь наш, Який є нескінченно чистим і найменшої скверни в душі не зносить, відкине нас від Свого обличчя і не з’єднається з нами.

Щоб зректися самих себе нам потрібно:

За допомогою світла Духа Святого пізнати нашу зіпсовану натуру, нашу недолугість до всього, що добре, нашу слабкість у всьому, нашу постійну нестабільність, нашу невідповідність усілякій благодаті і нашу загальну розгнузданість. Гріх першого нашого прабатька отруїв нас всіх, заквасив і зіпсував, як закваска перекислює і псує тісто, до якого її поклали. Гріхи, які ми вчинили, смертні, чи повсякденні, хоча й вже відпущенні, збільшили нашу пожадливість, слабкість, нестабільність, зіпсованість, залишаючи в душі злі наслідки і плоди.

Наші тіла так зіпсовані, що Святий Дух називає їх тілами гріха (Бут 6,6), зачатими у гріху (Пс 50, 7), годованими у гріху  і здатними лише до гріха. Вони підлягають тисячам хвороб, стають з дня на день слабкішими і, в кінці-кінців,  йдуть на поживу хробакам і гнилі.

Наша душа з’єднана з тілом стала так чуттєвою, що її назвали тілом, бо усіляке тіло осквернило свою дорогу на землі. (Бут 6, 12). Нашою участю є ніщо, окрім гордині і засліплення духа, закам’янілості серця, слабкості і нестабільності душі, чуттєвості збунтованих пристрастей і недуг тіла. З натури ми гордовитіші, ніж пави, більше прив’язані до землі, ніж ропухі, розгнузданіші, ніж цапи, заздрісніші, ніж змії, квапливіші, ніж тигри,  більш ліниві, ніж черепахи, слабкіші, ніж тростини, більш непостійні, ніж прапорець на даху. Самі з себе ми маємо лише мізерність і гріх і заслуговуємо лише на Божий гнів і вічне пекло.

У зв’язку з цим, чи можна дивуватися, що Спаситель сказав, що хто  хоче йти за Ним, повинен зректися самого себе і погордувати своєю власною душею ( Лк 9, 23; Мт 16, 24). Хто любить душу свою, той її погубить, а хто зненавидить душу свою на цьому світі, для життя вічного збереже її (Йн 12, 25). Нескінчена Мудрість, яка не дає заповідей без причини, велить нам ненавидіти самих себе, бо ми заслуговуємо на ненависть: ніщо так не достойне любові як Бог, ніщо так не заслуговує на ненависть, як ми самі.

А тепер відмовляємо молитви призначені на перший тиждень другого періоду «Пізнання себе». (Літанія до Святого Духа, Ave, MarisStella і Лоретанська Літанія до Пресвятої Діви Марії)

 

День чотирнадцятий («Трактат про досконалу набожність до Пресвятої Діви Марії», ч. ІІ, розд. 3; «Про наслідування Христа», Кн. ІІІ, розд. 8)

Трактат про досконале набоженство до Пресвятої Діви Марії, ч. ІІ, розд. 3

Щоб зректися самого себе, необхідно щоденно для себе вмирати, тобто приборкувати відрухи душі і чуття тіла, треба дивитись, ніби нічого не бачилось і слухати, ніби нічого не чулося, користуватися речами цього світу, ніби їх ніколи не вживалося ( 1 Кор 7, 29-31). Св. Павло називає це щоденним вмиранням quoditie morior (1 Кор 15, 31).  Якщо пшеничне зерно потрапивши у землю не помре, саме залишиться (Йн 12, 24-25). Якщо не вмремо для себе і якщо найсвятіші наші релігійні практики не приведуть нас до цієї смерті так необхідної, а водночас так життєдайної, не принесемо корисний плід; наші набоженства будуть даремними, а всі наші добрі вчинки будуть осквернені самолюбством і сваволею.   І тому Господь Бог нехтуватиме найбільшими нашими жертвами і найкращими  вчинками, а в годину смерті ми станемо з порожніми руками, тобто без чеснот і заслуг і не буде в нас навіть іскри чистої любові. Бо таку любов мають лише душі, що вмерли для себе і поховані з Христом у Бозі. (Кол 3, 3)

Серед усіх набожностей до Пресвятої Богородиці треба знайти ту, яка найшвидше нас приведе до відмирання, бо це буде найкраще і найбільше нас освятить. Треба пам’ятати, що не все, що сяє є золотом, не все, що солодке є медом, не все, що є легким, і що більша частина людей виконує,  найбільше освячує. Там само як в лоні природи існують таємниці, дякуючи яким, за короткий час і з невеликими витратами і легко можна робити певні природні дії, так і в порядку благодаті є таємниці, дякуючи яким, протягом недовгого часу радісно і легко можна виконувати надприродні справи, позбутися самолюбства, наповнитися Богом і стати досконалим.

Набоженство, про яке власне йдеться, є однією з тих таємниць благодаті, яку не знає більша частина християн.  Про неї знає лише невелика кількість побожних, а практикує і виконує ще менша їх кількість.

 

Про наслідування Христа, Книга ІІІ, Розділ 8 

Слуга. Хоч я порох і попіл, але хочу говорити до Господа мого (Бт.18,27).

Коли стану забагато цінити себе, тоді Ти є проти мене, а мої гріхи дають правдиве засвідчення про мене, і я не можу заперечити.

Але коли я буду маловажити собою і за ніщо себе мати, коли зовсім перестану дорожити собою і пізнаю, що я насправді порох, тоді Твоя благодать прихилиться до мене, а Твоє світло завітає до мого серця і вся моя важність, хоч би найменша, потоне в низькодолі моєї нікчемності і щезне навіки.

Отак Ти показуєш мені, що я є, чим я був і звідкіля взявся: бо я є ніщо, але того не знав.

Коли я полишений на власні сили, ось тоді я є ніщо, наскрізь немічний.

Але коли нараз зглянешся наді мною, я відразу ж наповнююсь силою, і нова радість обіймає мене.

І дивне чудо, що так швидко мене підіймаєш і так ласкаво пригортаєш до Себе, коли ж мій власний тягар постійно тягне мене вниз.

Це чинить Твоя любов, яка перша, навіть коли я того не заслужив, приходить до мене і допомагає у стількох потребах: вона стереже мене від тяжких небезпек і, правду сказати, рятує від безлічі нещасть.

Бо через невпорядковану любов до себе я погубив себе; а коли почав тільки Тебе єдиного шукати і щиро любити, то знайшов одночасно і себе, і Тебе і тоді з любові до Тебе я ще глибше почав собою маловажити.

Бо Ти, Найсолодший, поводишся зі мною над усі мої заслуги, і навіть ласкавіше, ніж я смію сподіватися або просити.

Будь благословенний, Боже мій! І хоч я негідний всякого добра, та Твоя великодушність і безмежна доброта ніколи не перестає чинити добро навіть тим, що невдячні і геть відвернулися від Тебе.

Навертай нас до Себе, щоб ми стали вдячними та побожними, бо Ти – наше спасіння, наша сила і наша потуга.

А тепер відмовляємо молитви призначені на перший тиждень другого періоду «Пізнання себе». (Літанія до Святого Духа, Ave, MarisStella і Лоретанська Літанія до Пресвятої Діви Марії)

 

День п’ятнадцятий  (Лк 13, 1-9,, «Про наслідування Христа», Кн. ІІІ, розд. 13)

Лк 13, 1-9

ЗАКЛИК ДО ПОКАЯННЯ.

Того ж часу прибули деякі й розповіли йому про галилеїв, що їхню кров Пилат змішав з їхніми жертвами. Озвавшись, він сказав їм: “Гадаєте, що ті галилеї, тому що таке постраждали, були більші грішники, ніж усі галилеї? Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само. Або ті вісімнадцять, що на них упала башта Силоамська й їх забила, гадаєте, що були більш винні від усіх мешканців Єрусалиму? Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само.” 

ПРИТЧА ПРО СМОКОВНИЦЮ 

І він розповів їм оцю притчу; “Один чоловік мав смоковницю, посаджену в його винограднику. Прийшов він і почав плода на ній шукати, та не знайшов. Тоді він сказав до виноградаря: Оце три роки, як я приходжу, шукаючи плода на цій смоковниці, і не знаходжу. Зрубай її: нащо й землю займає ще? А той озвався до нього: Пане, лиши її ще на цей рік: я обкопаю навкруг неї і обкладу гноєм. Може, щось вродить нарік, а коли ні, то ти її зрубаєш.”

  

Про наслідування Христа, Книга ІІІ, Розділ 13

Господь. Сину, хто хоче відсторонитися від послуху, той відсторонюється від благодаті; а хто шукає чогось окремішнього для себе, той тратить спільне добро.

Хто не піддається радо й добровільно своєму настоятелеві, той засвідчує, що почуттєва природа ще не слухається його повною мірою й часто противиться і ремствує.

Тому-то вчися негайно підлягати своєму настоятелеві, коли хочеш упокорити свою почуттєву природу.

Бо швидше можна поконати ворога душі, коли в серці людини не буде неладу.

Немає тяжчого і лютішого ворога душі від тебе самого, коли в тобі немає святої згоди з духом.

Конче треба, щоб ти собою справді погордив, якщо хочеш перемогти тіло і кров.

Але тому, що ти досі ще дуже недоладно любиш себе, то боїшся цілком покластися на волю інших людей.

А що ж у тому великого, якщо ти, що є порох і ніщо, піддаєшся ради Бога іншій людині, коли я, Всемогутній і Найвищий, що з нічого все створив, ради тебе покірно піддався людині.

Я став найпокірнішим і найнижчим за всіх для того, щоб ти, наслідуючи мене, перемагав свою гордість.

Порошино, вчися слухати! Земле і глино, вчися коритися і гнутися під ногами всіх людей!

Вчися нехтувати своєю волею і піддаватися всякій підлеглості.

Візьми себе в руки і не допускай, щоб у тобі жила гордість, але будь таким підлеглим і маленьким, щоб усі могли, мов по вуличному болоті, ходити по тобі і топтати.

Марний чоловіче, чого маєш жалітися?

Нечистий грішнику, що можеш відповісти тим, що дорікають тобі? Ти ж стільки разів образив Бога, що не раз вже заслужив собі на пекло!

Але моє око зглянулося на тебе тому, що твоя душа була в Моїх очах цінна; ти ж пізнаватимеш мою любов і будеш постійно вдячним за мої добродійства, й разом з тим набудеш правдивої підлеглості й покори та терпеливо зноситимеш усяку погорду.

А тепер відмовляємо молитви призначені на перший тиждень другого періоду «Пізнання себе». (Літанія до Святого Духа, Ave, MarisStella і Лоретанська Літанія до Пресвятої Діви Марії)

 

 

День шістнадцятий  (Лк 13, 10-21, «Про наслідування Христа», Кн. ІІ, розд. 5)

Лк 13, 10-21

ЖІНКА ОЗДОРОВЛЕНА В СУБОТУ

Ісус навчав в одній з синагог у суботу. Була ж там одна жінка що її тримав дух у недузі вісімнадцять років: вона була скорчена й не могла ніяк випростатись. Побачивши її Ісус, покликав і промовив до неї: “Жінко, ти звільнена від твоєї недуги.” І поклав на неї руки й вона зараз же випросталась, і почала прославляти Бога. Тоді начальник синагоги, обурений, що Ісус оздоровив у суботу, озвався і мовив до народу: “Шість день є, коли маєте працювати; тоді, отже, приходьте й оздоровляйтесь, а не в день суботній.” Господь у відповідь сказав до нього: “Лицеміри! Чи кожний з вас не відв'язує свого вола або осла від ясел і не веде його поїти? Цю ж жінку, дочку Авраама, що її сатана зв'язав ось вісімнадцять років, не треба було від цих узів звільнити в день суботній?” І як він говорив це, усі противники його засоромились, а ввесь народ радів усім славним вчинкам, які він зробив. 

ПРИТЧА ПРО ГІРЧИЧНЕ ЗЕРНО І ЗАКВАСКУ

Далі промовив: “На що схоже Царство Боже? До чого б мені його прирівняти? Воно схоже на зерно гірчичне, що чоловік узяв та й кинув у город свій, і воно вигналось і стало деревом великим, і небесне птаство гніздиться у його гілляках. І знову промовив: “До чого мені прирівняти Царство Боже? Воно схоже на закваску, що жінка взяла й поклала в три мірки борошна, аж поки все не скисне.” 

 

Про наслідування Христа, Книга ІІ, Розділ 5

Ми не можемо занадто довіряти собі, бо часто бракує нам ласки Божої та розуму.

Є у нас крихітка світла, та й ту тратимо через недбайливість.

Нераз навіть не зауважуємо того, як дуже наше серце засліплене.

Нерідко чинимо зло і, що ще гірше, виправдовуємо це.

Деколи непокоїть нас пристрасть, а ми гадаємо, що це ревність.

Інших людей ми осуджуємо за дрібниці, а в себе важчі прогріхи пропускаємо.

Ми досить швидко відчуваємо і розважуємо те, що терпимо від інших людей, а не добачаємо того, скільки люди натерпілися від нас.

Той, хто добре і по справедливості розглянув би свої вчинки, певно, не судив би тяжко когось іншого.

Людина, яка живе духовним життям, перш за все дбає про свою власну душу; а хто пильно вважає на себе самого, той радо мовчить про інших.

Ти ніколи не станеш духовним і побожним, доки займатимешся чужими справами і не будеш добре пильнувати себе.

Коли всіма силами вважаєш на себе і Бога, тоді те, що бачиш на світі, мало чим занепокоїть тебе.

Де ти буваєш, коли немає тебе вдома? І що ти досягнув тим, що переміг думками ввесь світ, а себе занедбав?

Коли хочеш мати мир і правдиву єдність у серці, то мусиш все стороннє залишити, а тільки себе самого мати перед очима.

Тоді багато осягнеш, коли будеш остерігатися всілякої журби за світ.

Багато втратиш, якщо будеш високо цінити якусь дочасну річ.

Нехай ніщо не буде для тебе ані великим, ані високим, ані гарним, ані приємним, окрім єдиного Бога, або того, що є від Нього.

Вважай марною всіляку втіху, яку принесе тобі будь-яке створіння.

Душа, яка любить Бога, погорджує всім тим, що нижче від Нього.

Один тільки Бог вічний і безмежний, що все наповняє, є втіхою для душі і правдивою радістю серця.

А тепер відмовляємо молитви призначені на перший тиждень другого періоду «Пізнання себе». (Літанія до Святого Духа, Ave, MarisStella і Лоретанська Літанія до Пресвятої Діви Марії)

 

 

День сімнадцятий  (Лк 16, 1-13, «Про наслідування Христа», Кн. І, розд. 24)

Лк 16, 1-13

ПРИТЧА ПРО НЕСПРАВЕДЛИВОГО УПРАВИТЕЛЯ

І сказав (Ісус) до учнів: “Був один чоловік багатий і мав він управителя, якого обвинувачували, що марнує його добра. Покликав він його та й каже: Що я про тебе чую? Дай звіт про твоє управління, бо ти не можеш більше рядити. І почав управитель міркувати: Що мені робити, бож пан мій в мене відбирає управління? Копати землю? Сил не маю. Просити? Соромлюся. Знаю, що зроблю щоб, коли буду скинутий з управління, прийняли мене до себе. Покликав він одного по однім довжників свого пана й до першого промовив: Скільки ти винен панові моєму? Сто мір оливи, -відповів той. А він сказав до нього: Візьми твою розписку та сядь і напиши швидко п'ятдесят. Потім до другого промовив: А ти скільки то винен? - Сто корців пшениці, відповів той. - Візьми твою розписку, напиши вісімдесят. І похвалив пан нечесного управителя за те, що той вчинив мудро, бо діти цього світу мудріші, в їхньому роді, від дітей світла. І я кажу вам: Придбайте собі друзів мамоною неправою, щоб коли її не стане, вас прийняли в намети вічні. Хто вірний у найменшім, той і в великому вірний; а хто нечесний у найменшім, той і в великому нечесний. Коли ви, отже, з неправними грішми не були вірні, то хто довірить вам добро правдиве? І коли ви в чужім добрі не були вірні, хто вам дасть ваше? Жадний слуга не може двом панам служити, бо він або одного зненавидить, а другого полюбить, або буде триматися одного, а другим понехтує. Не можете служити Богові й мамоні.”

 

Про наслідування Христа, Книга І, Розділ 24 

У всіх речах дивись на кінець і на те, як ти станеш перед суворим суддею, перед яким ніщо не сховається, який не власкавиться дарунками і не прийме виправдань, але судитиме по справедливості (Іс. 13,4).

О, ти нужденний і нерозумний грішнику! Як ти відповідатимеш перед Богом, який знає всі твої гріхи, якщо нераз тремтиш перед розсердженим чоловіком?

Чому не забезпечиш себе перед судом, коли ніхто не зможе через когось другого ані виправдатися, ані оборонитися, але кожний буде мати доволі клопоту з самим собою?

Ось тепер твоя праця ще успішна, твій плач буде прийнятий, зітхання буде вислухане, а біль очистить.

Велике і спасенне чистилище має терпеливий чоловік, який зносить кривду і більше жаліє над чужим лукавством, аніж над своєю образою.

Той, хто радо молиться за своїх противників і від щирого серця прощає їм провини; хто не соромиться просити прощення для інших людей; хто швидше змилосердиться, ніж розгнівається.

Що раз у раз себе самого силоміць перемагає, і всіма силами старається свою змисловість підкорити владі духа.

Краще тепер очиститися від гріхів і викорінити свої хиби, ніж відкладати очищення на пізніше.

По правді, ми обманюємо себе через невладнану любов тіла.

А тепер відмовляємо молитви призначені на перший тиждень другого періоду «Пізнання себе». (Літанія до Святого Духа, Ave, MarisStella і Лоретанська Літанія до Пресвятої Діви Марії)

 

День вісімнадцятий  (Лк 17, 1-10, «Про наслідування Христа», Кн. ІІІ, розд. 30)

Лк 17, 1-10

ПОРАДИ ДЛЯ УЧНІВ.

Ісус сказав до своїх учнів: “Неможливо, щоб не з'являлися спокуси. Однак, горе тому, через кого вони приходять. Ліпше такому було б, коли б млинове жорно прив'язано йому до шиї, і він був кинутий у море, ніж щоб він спокусив одне з цих малих. Уважайте на себе! Коли згрішить твій брат, докори йому й, як він покається, прости йому. І коли сім раз на день він згрішить проти тебе й сім раз повернеться до тебе та й скаже: Каюсь, - прости йому.” Апостоли сказали Господові: “Додай нам віри.” Господь же сказав: “Якби ви мали віру, як зерно гірчичне, сказали б цій шовковиці: Вирвися з корінням і посадися в морі, - і вона б послухала вас. Хто з вас, мавши слугу, орача або пастуха, скаже до нього, коли він прийде з поля: Іди мерщій та сідай до столу? А чи не скаже йому радше: Зготуй мені щось на вечерю та підпережись мені служити, поки я буду їсти й пити, а потім ти будеш їсти й пити? Чи буде дякувати слузі (тому) за те, що виконав наказане? Отак і ви, як зробите все, що звелено вам, кажіть: Ми слуги непотрібні, виконали те, що повинні були зробити.”

 

Про наслідування Христа, Книга ІІІ, Розділ 30 

Господь. Сину! Я, Господь, зміцнюю тебе в день смутку (Наум. 1,7). Приходь до мене, коли негаразд з тобою.

Найбільше відвертає втіху з неба те, що запізно звертаєшся до молитви.

Бо ти, поки почнеш мене ревно благати, тим часом шукаєш усілякої іншої втіхи і розваги у світських речах.

Тому буває так, що все те мало що допомагає, доки не пізнаєш, що я – Той, хто спасає уповаючих на мене, і крім мене немає ні доброї поради, ані навіть ліку корисного на тривалий час.

А коли вже після бурі твій дух знову підніметься, тоді оздоровися у світлі мого змилування, бо я близько, щоб усе оновити, не тільки цілком, але в повну розкіш.

Чи є, може, щось затяжке для мене, або хіба я буду схожий на такого, що обіцяє, а не виконує?

Де твоя віра? Стій, не піддавайся і витримай!

Будь терпеливим і мужнім, а в свою пору прийде до тебе втіха.

Дожидайся мене, чекай, я прийду і стану тобі в пригоді.

Це спокуса, що нападає на тебе, і нікчемний страх, що тебе тривожить.

Навіщо клопотатися тим, що колись може трапитись? Хіба тільки для того, щоб безперестанку сумувати. Доволі дневі того лиха, що його має (Мт. 6,34).

Немає сенсу журитися або тішитися чимось прийдешнім; можливо воно ніколи й не станеться.

Але така вже людська природа, що дається ошукати себе таким марам; все-таки так легко піддаватися підшептам ворога – ознака слабкого духа.

Бо йому байдуже, чи він правдою, чи брехнею піддурює і зводить, чи він призводить до упадку замилуванням у теперішніх речах, чи страхом перед сподіваними.

Так нехай же не турбується твоє серце і не лякається (Йо. 14,27).

Віруй у мене і уповай на моє милосердя.

Коли гадаєш, що ти від мене далеко, то навіть не уявляєш наскільки я близько коло тебе.

Коли думаєш, що вже, мабуть, все пропало, тоді нераз саме більша нагода для заслуги і зиску.

Не все ще пропало, коли щось цілком інакше випаде.

Не треба судити за теперішнім своїм станом й перейматися надто тягарем, звідки б він не прийшов, і падати духом так, мов би вже вся надія на порятунок пропала.

Не думай собі, що я вже тебе навіки покинув, коли на хвилину зіслав на тебе якусь журбу або не дав тобі сподіваної втіхи, - така дорога веде до Царства Небесного.

Безсумнівно, для тебе і всіх інших моїх слуг більша користь із того, коли прикрості досвідчать вас, аніж коли б вам велося завжди так, як самі хочете.

Я знаю потаємні помисли. Яка то велика користь для твого спасіння деколи лишити тебе без втіхи, щоб ти часом не загордився у своєму добробуті і не був надто великої думки про себе.

Те, що я дав, я можу відібрати і знову дати, коли мені сподобається.

А тепер відмовляємо молитви призначені на перший тиждень другого періоду «Пізнання себе». (Літанія до Святого Духа, Ave, MarisStella і Лоретанська Літанія до Пресвятої Діви Марії)



День дев’ятнадцятий  (Лк 18, 15-30, «Про наслідування Христа», Кн. ІІІ, розд. 47)

Лк 18, 15-30

ІСУС І ДІТИ.

Приносили й малих дітей до нього, щоб до них доторкнувся. Побачивши те, учні їм докоряли. Ісус покликав їх, кажучи: “Пустіть дітей, нехай ідуть до мене; не бороніть їм: таких бо Царство Боже. Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме як дитина, той не ввійде до нього.”  

БАГАТИЙ ЮНАК.

Один знатний спитав Ісуса: “Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?”  Ісус озвавсь до нього: “Чому мене звеш благим? Ніхто не благий, хіба один Бог. Ти заповіді знаєш: не перелюбствуй, не вбивай, не кради, не свідкуй ложно, шануй свого батька і матір.” Той же відповів: “Все це я зберіг змалку.” Почувши те Ісус, сказав до нього: “Одного ще тобі бракує: продай усе, що маєш, і роздай бідним, і будеш мати скарб на небі; тоді прийди і йди слідом за мною.” Почувши це, той засмутився вельми, бо був дуже багатий. Глянув Ісус на нього й мовив: “Як тяжко тим, що багатства мають, увійти в Царство Боже! Легше пройти верблюдові крізь вушко в голці, ніж багатому ввійти в Царство Боже.” 26. А ті, що слухали, сказали: “Хто ж тоді може спастися?” Він відповів: “Неможливе в людей, можливе є в Бога.” Тоді Петро промовив: “Ось ми покинули, що в нас було, і пішли за тобою.” Ісус сказав їм: “Істинно кажу вам: Нема такого, що кинув би дім чи жінку, чи братів, чи дітей задля Божого Царства, і не отримав би багато більше за цього часу, а в наступнім віці життя вічне.”

 

Про наслідування Христа, Книга ІІІ, Розділ 47 

Господь. Сину, хай не зламають тебе труднощі боротьби, через які ти піднявся ради мене, ані журби хай не згинають дуже, але в усякій пригоді нехай підсилює і втішає тебе моя обітниця.

Я є в силі заплатити вчасно і надто.

Не довго тут гаруватимеш і не завжди пригнітатиме тебе біль.

Зачекай трохи і хутко побачиш кінець лиха.

Прийде одна така година, коли скінчиться вся праця і клопіт.

Благеньке і коротеньке все те, що з часом минається.

Що робиш, роби добре, працюй вірно у моєму винограднику – я буду твоєю нагородою.

Пиши, читай, співай, зітхай, мовчи, молися, мужньо знось усі труднощі і прикрощі – вічне життя варте всіх тих, та ще більших труднощів.

Прийде спокій однієї днини, що її Господь об`явить, і не буде тоді дня, ні ночі, як у теперішню хвилину, але вічне світло, нескінчена ясність, тривалий мир і безпечний відпочинок.

Тоді не скажеш: "Хто звільнить мене від цього смертного тіла?" (Рм. 7,24).

І не гукнеш: "Горе мені, що моя мандрівка така довга!" (Пс. 119,5).

Бо смерть щезне, і настане спасіння у цілковиту розкіш, без усілякої непевності серед блаженних радощів милого і світлого товариства.

О, якби ти побачив нев`янучі вінці святих у небі! А як славно веселяться тепер ті, ким світ погорджував і вважав їх за таких, що не варті жити.

Справді, ти зараз упокорився б аж до земного пороху і бажав би радше всім підлягати, ніж старшинувати хоч би над одною людиною.

І не бажав би собі в цьому житті веселих днів, але радше тішився б тим, що терпиш Бога ради, і вважав би найбільшим зиском те, що люди тебе за ніщо мають.

О, якби то ти зрозумів це і закарбував собі глибоко в серці, тоді яким чином міг би хоч раз пожалітися?

Чи не годиться задля вічного життя зносити всі труднощі?

Це не мала річ втратити або набути Царство Небесне.

Тому підніми лице своє до неба. Ось я, а зі мною всі мої святі; вони вели на цьому світі велику боротьбу, а тепер втішаються, тепер вони у безпеці, тепер мають спокій і навіки залишаться зі мною у царстві мого Отця.

А тепер відмовляємо молитви призначені на перший тиждень другого періоду «Пізнання себе». (Літанія до Святого Духа, Ave, MarisStella і Лоретанська Літанія до Пресвятої Діви Марії)

 


ДРУГИЙ ПЕРІОД – ДРУГИЙ ТИЖДЕНЬ –
ПІЗНАННЯ БЛАГОСЛОВЕННОЇ ДІВИ

Вступ

«Трактат про досконале набоженство до Пресвятої Діви Марії», ч. 8, розділ 1.

Під час другого тижня в усіх своїх молитвах та вчинках будуть намагатися пізнавати Пресвяту Діву. Про це пізнання будуть просити Святого Духа. Як читання і розважання може їм служити те, що в цій книзі було сказано про Святу Богородицю. Так само як першого тижня, можуть у цьому намірі молитися літанією до Святого Духа, Ave Maris Stella, додатково щоденно Святий Розарій.

Духовні вправи: Побожна набожність до Пресвятої Богородиці, наслідування Її чеснот, особливо: Її глибокої покори, живої віри, повного послуху, неустанної молитви, всебічного аскетизму, божественної чистоти, Її гарячого милосердя, Її героїчної терпеливості, Її ангельської усолоди і істино божественної мудрості. Це «десять головних чеснот Пресвятої Діви Марії» говорить св. Людовік, «Трактат» 108.

Молитви на другий тиждень: Літанія до Святого Духа, Ave Maris Stella, Лоретанська літанія до Пресвятої Діви Марії, Молитва до Марії св. Людовіка Гріньйон де Монтфорта, Святий Розарій.

 

Молитви на другий тиждень ІІ періоду: «Пізнання Благословенної Діви»

Літанія до Святого Духа – (виключно для приватного вжитку)

Господи, помилуй! Христе, помилуй! Господи, помилуй!

Христе, почуй нас!      Христе, вислухай нас!

Отче Небесний, Боже,                  помилуй нас!

Сину Відкупителю світу, Боже,

Духу Святий, Боже,

Свята Трійце, Єдиний Боже,

 

Духу Святий, Третя Особо Пресвятої Трійці,

Духу Святий, що від Отця і Сина ісходиш,

Духу Святий, що на початку створення світу ширяв над водами,

Духу Святий, що немов голуб зійшов на Христа, котрий хрестився у водах Йордану,

Духу Святий, що зійшов на апостолів у вигляді вогняних язиків,

Духу Святий, що жаром ревності сповнив серця учнів Господніх,

Духу Святий, що відродив нас у воді Святого Хрещення,

Духу Святий, що зміцнив нас у Таїнстві Миропома­зання,

Духу Святий, через котрого Бог чинить нас дітьми своїми,

Духу Святий, що вливаєш любов Божу до сердець наших,

Духу Святий, що навчаєш нас справжньої побожності,

Духу Святий, Джерело радості,

Духу Святий, Захиснику нашого сумління,

Духу Святий, своєю благодаттю в нас присутній,

Духу Святий, що даєш мудрість і розум,

Духу Святий, що даєш раду і мужність,

Духу Святий, що даєш знання й побожність,

Духу Святий, що даєш страх Божий,

Духу Святий, що даєш віру, надію й любов,

Духу Святий, натхнення скрухи і жалю вибраних,

 

Будь нам милостивий,

прости нас, Духу Святий, Боже!

Будь нам милостивий,

вислухай нас, Духу Святий, Боже!

Будь нам милостивий,

спаси нас, Духу Святий, Боже!

Від сумніву в спасенне діяння благодаті,

спаси нас, Духу Святий, Боже!

Від спротиву пізнаній християнській правді,

Від безсердечності до наших ближніх,

Від нерозкаяності в гріхах,

Від занедбання покути, Від злих і нечистих вчинків та думок,

Від наглої та несподіваної смерті,

Від засудження навіки,

 

Ми, грішні, Тебе просимо,

вислухай нас, Духу Святий, Боже!

Щоб Ти свою Святу Церкву зберігав і керував нею

Щоб Ти нас зміцнив у святій католицькій вірі,

Щоб Ти нам постійності й мужності вділив,

Щоб Ти думки наші до прагнення Царства Небесного надихав,

Щоб Ти зробив нас гідним помешканням для Себе,

Щоб Ти нас у стражданнях наших втішав, Щоб Ти нас у благодаті Твоїй утверджував, Щоб Ти нас усіх до спасіння допровадив,

 

Агнче Божий, що береш гріхи світу,

Господи, прости нас!

Агнче Божий, що береш гріхи світу,

Господи, вислухай нас!

Агнче Божий, що береш гріхи світу,

Господи, помилуй нас!

 

С. Серце чисте сотвори мені, о Боже!

В. І дух потужний віднови в нутрі моїм!

С. Господи, вислухай молитви наші!

В. А благання наші нехай прийдуть до Тебе!

Молімося: Духу Святий, котрий усі народи зібрав у єдність віри, ї прийди і наповни серця Твоїх слуг Твоєю бла­годаттю, * запали в них вогонь Твоєї любові і бережи від усякого зла. Амінь.

 

Ave, Maris Stella

Радій, морів вогниста Зоре

Мати Бога -Слова,

Ти повіки Діва,

Дочка небес блага.

Мир даруй заблудшим,

світло відкрий незрячим,

винищи в нас зло,

і зішли нам благо.

Врятуй нас від скверни,

Вбережи від пекла,

даруй світло серця,

даруй в Богові радість.

Славу Отцю возносим,

Сину віддаємо хвалу

І Святого Духа благочесно славим. Амінь.

Дозволь мені прославляти Тебе, Святая Діво! Дай мені силу проти ворогів Твоїх!

 

Лоретанська літанія до Пресвятої Діви Марії

Господи, помилуй!

Христе, помилуй!

Господи, помилуй!

Христе, почуй нас!

Христе, вислухай нас! 

Отче Небесний, Боже, помилуй нас.

Сину, Відкупителю світу, Боже, помилуй нас.

Духу Святий, Боже, помилуй нас.

Свята Трійце, Єдиний Боже, помилуй нас.

Свята Маріє, молись за нас!

Свята Богородице Діво, молись за нас!

Свята Діво над Дівами, молись за нас!

Мати Христова, молись за нас!

Мати Церкви, молись за нас!

Мати Божої благодаті, молись за нас!

Мати Непорочна, молись за нас!

Мати Пречиста, молись за нас!

Мати Невинна, молись за нас!

Мати Незаймана, молись за нас!

Мати Наймиліша, молись за нас!

Мати Предивна, молись за нас!

Мати Доброї поради, молись за нас!

Мати Творця, молись за нас!

Мати Спасителя, молись за нас!

Діво розсудлива, молись за нас!

Діво шанована, молись за нас!

Діво прославлена, молись за нас!

Діво могутня, молись за нас!

Діво ласкава, молись за нас!

Діво вірна, молись за нас!

Дзеркало праведності, молись за нас!

Престоле мудрості, молись за нас!

Причино нашої радості, молись за нас!

Храме Святого Духа, молись за нас!

Храме славний, молись за нас!

Храме глибокої побожності, молись за нас!

Трояндо духовна, молись за нас!

Вежо Давида, молись за нас!

Вежо зі слонової кості, молись за нас!

Доме золотий, молись за нас!

Ковчегу завіту, молись за нас!

Брамо небесна, молись за нас!

Зоре світанкова, молись за нас!

Зцілення хворих, молись за нас!

Притулку грішників, молись за нас!

Утіхо скорботних, молись за нас!

Допомого вірних, молись за нас!

Царице ангелів, молись за нас!

Царице патріархів, молись за нас!

Царице пророків, молись за нас!

Царице апостолів, молись за нас!

Царице мучеників, молись за нас!

Царице сповідників, молись за нас!

Царице дів, молись за нас!

Царице всіх святих, молись за нас!

Царице без гріха первородного зачата, молись за нас!

Царице на небо взята, молись за нас!

Царице Святого Розарію, молись за нас!

Царице родин, молись за нас!

Царице миру, молись за нас! 

 

Ангче Божий, що береш гріхи світу, Господи, прости нас!

Ангче Божий, що береш гріхи світу, Господи, вислухай нас!

Ангче Божий, що береш гріхи світу, Господи, помилуй нас!

 

Молись за нас, Пресвята Богородице Діво,

Щоб ми удостоїлись обітниць Христових.

Молімося. Просимо Тебе, Господи Боже, дозволь нам, слугам Твоїм, втішатись тривалим здоров’ям душі й тіла і за заступництвом Пріснодіви Марії звільни нас від усякого зла й обдаруй вічною радістю. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

 

Молитви до Марії

Св. Людовіка Марії Гріньйон де Монтфорт 

Радуйся Маріє, улюблена Дочко Предвічного Отця!

Радуйся Маріє,  прославлена Мати Сина!

Радуйся Маріє, вірна Наречена Святого Духа! 

Радуйся Маріє, моє улюблена Матінко, люба Володарко, моя всесильна Царице!

Радуйся моя Радість, моя Слава, моє Серце і моя Душа!

Ти вся моя, дякуючи милосердю, а я увесь Твій, дякуючи справедливості.

Але я ще не повністю Твій. Власне тепер, віддаюся Тобі цілковито, нічого не залишаючи ні для себе, ні для інших. І якщо ще постійно помічаєш в мені щось, що не належить Тобі, благаю Тебе, усунь це і вчини Себе абсолютною Володаркою усього, що є моїм. Знищ у мені все те, що може справити прикрість Богові, викоріни і зруйнуй,а засади у мені і вирощуй все те, що Тобі приємне. Нехай світло віри розпорошить морок мого розуму, нехай глибока покора займе місце моєї гордині, нехай величне розважання увійде на місце моєї блукаючої уяви, нехай образ Бога постійно наповнює Своєю присутністю мою пам'ять, нехай палаюча любов  Твого Серця розпалить холод мого, нехай Твої чесноти займуть місце моїх гріхів, нехай Твої заслуги будуть єдиною прикрасою в очах Бога і сформують в мені все те, що від мене очікується. Вчини, благаю, улюблена Матінко, якщо це можливо, щоб я не мав жодного іншого духа - лише Твій, щоб пізнав Христа і Його Божу Волю; щоб я не мав іншої душі, ніж Твоя, щоб величати і прославляти Бога, щоб я не мав іншого серця, ніж Твоє, щоб любити Бога так чистою і палаючою любов’ю як Твоя. Не прошу Тебе про знаки, об’явлення,  спеціальну набожність, ані про духовні втіхи. Твоїм привілеєм є ясне споглядання Бога, Твоїм привілеєм є радіти небесним блаженством, Твоїм привілеєм є славно тріумфувати в Небі по правиці Сина І тримати в руках абсолютну владу над Ангелами, людьми і демонами. Твоїм привілеєм є розпоряджатися усіма дарами Бога так, як Ти забажаєш. Це, о небесна Маріє, є та «найкраща частка», яку Господь дав Тобі, і яка ніколи не буде у Тебе забрана. І ця думка наповнює радістю моє серце. А якщо йдеться про мою частку, тут, на землі, то я не прошу про ніщо інше, лише про те, що є Твоїм: глибоко вірити без духовної радості, радісно страждати без потіхи від людей, неустанно вмирати для самого себе, без хвилини перепочинку, і ревно і несамолюбно працювати для Тебе аж до смерті, як найсмиренніший слуга серед слуг Твоїх. Єдину благодать, про яку благаю, щоб Ти для мене отримала, є те, щоб я міг кожного дня і кожної хвилини мого життя сказати: Амінь, нехай так станеться – по відношенню до того, що Ти вчинила, коли ще була на землі; Амінь, нехай так станеться – по відношенню до того, що тепер чиниш у Небі; Амінь, нехай так станеться – по відношенню до того, що чиниш у моїй душі, Щоб Ти Сама могла прославляти в мені Ісуса, у часі і у вічності. Амінь. 

Тепер відмовляємо Святий Розарій – п’ять таємниць, або більше. 

 

Читання на другий тиждень ІІ періоду: «Пізнання Благословенної Діви»


День двадцятий (Йн 2, 1-11, «Трактат про досконале набоженство до Пресвятої Діви Марії», Вступ) 

Йн 2, 1-11

ЧУДО В КАНІ ГАЛИЛЕЙСЬКІЙ.

Третього ж дня весілля відбувалося в Кані Галилейській, і була там мати Ісусова. Отож запрошено на те весілля й Ісуса та його учнів. Коли ж не вистачило вина, мати Ісусова й каже до нього: «Вина в них нема.» Відрік їй Ісус: «Що мені, жінко, - а й тобі? Таж не прийшла година моя!» Але мати його мовила до слуг: «Що лиш скаже вам, - робіть.» Було ж там шестеро кам'яних посудин на воду, щоб очищуватися по-юдейському; кожна вміщала дві або три мірки. Сказав їм Ісус: «Наповніть посудини водою.» Вони й виповнили їх по вінця. А він їм далі каже: «Зачерпніть тепер та й несіть до старости весільного.» Тож понесли. Коли ж покуштував староста воду, що на вино обернулась, - а не знав же, звідки воно взялося: слуги лише знали, котрі води зачерпнули були, - то закликав староста молодого і до нього мовив:; «Всяк чоловік добре вино спершу подає, а гірше, - як уп'ються. Ти ж приховав добре вино аж он по сю пору.» Ось такий чудес початок учинив Ісус у Кані Галилейській, і велич тим свою об'явив, - тож і учні його увірували в нього.

 

«Трактат про досконале набоженство до Пресвятої Діви Марії», Вступ

Через Пресвяту Діву Марію Ісус Христос прийшов на світ, через Неї також Він хоче панувати в світі. Марія вела скрите життя; тому Святий Дух і Церква називають Її «Alma Mater», Матір скрита і таємнича. Її покора була такою глибокою, що ніщо не було для Неї таким звабливим як життя скрите перед самою собою і перед усіляким створінням, а відоме лише Богові.

Господь вислухав благання, які Вона заносила до Нього про життя скрите, убоге і повне принижень. І в доброті Своїй закрив Її перед людським оком. Її зачаття і народження, Її життя, Її  воскресіння і внебовзяття. Власні батьки не знали Її добре; а Ангели часто запитували одні одних: «Quae est ista? Ким же Вона є?». Адже Найвищий сховав Її перед ними; а якщо іноді відкривав їм частинку таємниці, то тим більші чудеса від них приховував.

Бог Отець погодився на те, щоб за життя Вона не вчинила жодного гучного чуда, хоча дав Їй владу для цього. Бог Син погодився на те, щоб Вона майже не висказувалася, хоча Він збагатив Її Своєю мудрістю. Бог Дух Святий вчинив, не дивлячись на те, що була Його вірною Нареченою, що Апостоли і Євангелісти говорили про Неї дуже мало, лише стільки, скільки було необхідно, щоб світ пізнав Ісуса Христа.

Марія є найдосконалішим шедевром Всемогутнього, є шедевром, знання якого і володіння яким,  Бог залишив Собі Самому. (св. Бернард 52, 1)  

А тепер відмовляємо молитви призначені на другий тиждень ІІ періоду «Пізнання Благословенної Діви». (Літанія до Святого Духа, Ave, MarisStella і Лоретанська Літанія до Пресвятої Діви Марії)


 

День двадцять перший («Тайна Пресвятої Богородиці» св. Людовіка Марії Гріньйон де Монтфорт», пар. 23-29) 

Тайна Пресвятої Богородиці» св. Людовіка Марії Гріньйон де Монтфорт», пар. 23-29 

Щоб стати святим, треба вміти здобути Божу Матір – Заступницю і Подательку всякої благодаті. Цього можна досягнути, лише щиро почитаючи Пресвяту Діву Марію.

23. Отож потрібно по-справжньому прийняти Пречисту Божественну Діву Марію для того, щоб отримати щедроти благодаті. Оскільки Господь Бог – необмежений Володар усього, Він може Сам обдаровувати Своєю благодаттю, а не посилати її через Пресвяту Богородицю. Утім Божественна Премудрість влаштувала все так, що Бог передає себе людям через Пречисту Діву Марію. Щоб піднятися і з’єднатися з Ним,  треба скористатися тим самим шляхом, яким скористався Він, щоб зійти до нас із Небес, воплотитися і передати нам дари благодаті (ласки). І цей шлях – справжнє почитання Пречистої Діви.

24. Справді, існує кілька видів правдивого набоженства  до Пречистої Діви; про несправжнє тут не говоримо.

25. Перше правдиве набоженство, яке згадаємо, це – виконання наших християнських обов’язків, таких як:  уникання смертельного гріха, діяльність більше з любові, а не зі страху, молитва до Пресвятої Богородиці і почитання Її як Божої Матері, але без спеціального набоженства до Неї.

26. Другий вид набоженства полягає на тому, щоб почитаючи Пресвяту Богородицю, відчуваючи до Неї особливу довіру, любов і трепетне благоговіння. Ці почуття спонукають почитателів об’єднуватися у молитовні  Кола св. Розарію і Скапулярію, до відмовляння п’яти, або п’ятнадцяти тайн св. Розарію, до почитання Марії в Її іконах і вівтарях, до проголошування Її слави і приналежності до організацій в Її Ім’я. Така набожність є доброю, святою і гідною визнання на стільки, на скільки ми вміємо залишатися вільними від гріха. Проте, вона не така ідеальна як та, про яку буду говорити далі, ця набожність не настільки добра в повному унезалежнені нашої душі від інших та від самих себе для того, щоб бути з’єднаними з Ісусом Христом.

27. Третій вид набожності до Пресвятої Діви – для небагатьох , але відкрию його тобі, душе, призначена для життя вічного.

Сутність цього почитання полягає в тому, що ти стаєш невільником любові, усе життя своє посвятивши Пресвятій Богородиці.

28. Віддаючи себе повністю, як невільник, Пречистій Діві Марії і Господу нашому Ісусу Христу через Неї, ми здійснюємо всі свої справи з Пречистою Дівою Марією, в Пречистій Діві Марії, через Пречисту Діву Марію і для пречистої Діви Марії.

Глибина цієї жертви: повністю віддати себе у руки Марії.

29. Потрібно вибрати якесь спеціальне свято для посвяти і добровільно, без будь-якої спонуки, повністю і беззастережно свої тіло і душу пожертвувати заради любові; усі зовнішні блага – дім, родину, прибутки; внутрішні блага душі – заслуги, дари благодаті, чесноти і справи, які здійснюємо з наміром винагородження за гріхи. Варто зауважити, що жертву, яку приносимо у цьому набоженстві Господеві Ісусу Христу через Пречисту Діву Марію, є віддавання всього найдорожчого, чим володіє душа і що не приноситься у жертву у жодному чернечому чині; сутність цієї жертви полягає у тому, що самим собі ми вже не належимо, відмовляємося визначати значення і силу своїх молитов, милостині, подвигів, умертвлення плоті, справ, які здійснюємо з наміром винагородження за гріхи; усе це віддаємо Пресвятій Богородиці, щоб Вона послуговувалася усіма цими благами на власний розсуд для найвищої слави Божої, яку лише Вона здатна пізнати досконало.

А тепер відмовляємо молитви призначені на другий тиждень ІІ періоду «Пізнання Благословенної Діви». (Літанія до Святого Духа, Ave, MarisStella і Лоретанська Літанія до Пресвятої Діви Марії) 

 

 

День двадцять другий  («Трактат про досконале набоженство до Пресвятої Діви Марії», частина ІІІ, 2) 

«Трактат про досконале набоженство до Пресвятої Діви Марії» св. Людовіка Марії Гріньйон де Монтфорт», частина ІІІ, 2

Переходимо до короткої презентації  правдивого набоженства до Пресвятої Діви, яке повинно бути: 1 – внутрішнє, 2 – чутливе, 3 – святе, 4 – постійне, 5 – безкорисне.

Правдиве набоженство до Пресвятої Діви є внутрішнє, тобто випливає з розуму і серця, виникає через глибоку повагу до Пресвятої Богородиця, з великої уяви про Її велич і з любові до Неї. Є воно чутливе, тобто повне довіри до  Пречистої Марії, довіри дитини до найкращої мами. Набоженство це зумовлює, що душа вдається до Неї у всіх потребах тіла і душі з простотою, великою довірою і чутливістю, що благає цю Добру Матір про допомогу завжди, всюди, і у кожній потребі:  у сумнівах про світло, на бездоріжжях, щоб вказала властиву дорогу, в спокусах про допомогу, у слабкостях про силу, під час падінь про підняття з колін, у знеохоченнях  про  підбадьорення, у сум’яттях про пораду, в тягарях, праці, негараздах життя – про втіху. Одним словом, у всіх недугах тіла і душі Марія є їхнім Прихистком і без остраху, що цій Добрій Матері занадто докучаємо, або наражаємося Христу.

Правдиве набожентсво є святим, тобто провадить душу до уникання гріха і до наслідування чеснот Пресвятої Діви Марії, особливо Її глибокої покори, живої віри, повного послуху, неустанної молитви, всебічного умертвіння, божественної чистоти, Її гарячого милосердя, Її героїчної терпеливості, Її ангельської насолоди і дійсно божественної мудрості. Це десять головних чеснот Пресвятої Діви Марії.

Правдиве набоженство до Непорочної Діви є постійне. Воно зміцнює душу у добрі і чинить, що ця душа через банальні причини  не залишає і не пропускає релігійні практики. Воно робить душу відважною перед світом і перед його законами, мужньою в боротьбі тіла з його пристрастями, з сатаною і його спокусами. З цього виникає, що особа, яка дійсно служить Пресвятій Богородиці не є мінливою, дратівливою, неспокійною, або боязливою. Не означає це, що така душа ніколи не упадає, або ніколи не змінює свої релігійні практики; але коли впаде, негайно піднімається, простягає руки до своє Доброї Матері; а якщо її огорне байдужість, через яку не знаходить потіхи в набоженстві, не впадає у розпач, а живе вірою (Євр 10, 38) в Ісуса і Марію, а не тілесними почуттями.

Правдиве набоженство є безкорисне, тобто чинить, що душа не шукає себе, а лише Бога у Пресвятій Богородиці. Істинний почитатель Марії не служить цій достойній Цариці для якоїсь користі або зиска, ані для власного земного чи вічного блага, тілесного або духовного, а лише для того, що варто Їй служити, а через Неї Богові; любить Марію не тому, що Вона дає благословення, або що від Неї якихось благ сподівається, але тому, що Вона достойна любові. І тому любить Її і Їй служить так само у cмутку і байдужості, як і в часі радості  душі і ревної набожності; любить Її так само на Кальварії, як і на весіллі в  Кані Галілейській. Як же милий і цінний в очах Бога і Пресвятої Діви той, хто не шукає себе в служінні для Неї! На жаль, як рідко таку душу зустрічаємо! І саме тому я взявся за перо, щоб списати те, чого протягом довгих років навчав публічно і приватно.

А тепер відмовляємо молитви призначені на другий тиждень ІІ періоду «Пізнання Благословенної Діви». (Літанія до Святого Духа, Ave, MarisStella і Лоретанська Літанія до Пресвятої Діви Марії)

 

 

День двадцять третій («Трактат про досконале набоженство до Пресвятої Діви Марії», частина ІV, 1) 

«Трактат про досконале набоженство до Пресвятої Діви Марії» св. Людовіка Марії Гріньйон де Монтфорт», частина ІV, 1 

Тому що вся наша досконалість полягає на тому, щоб уподібнитися до Господа Ісуса, з’єднатися з Ним і Йому посвятитись, отже найдосконалішим набоженством є безперечно те, яке чинить нас найбільш подібними до Ісуса, найтісніше нас з Ним єднає і присвячує нас виключно Йому. А через те, що Пресвята Діва Марія серед сотворінь найбільше подібна до Господа Христа, з цього виникає, що набоженство до Пресвятої Діви Марії серед всіх набоженств нашу душу найбільше єднає з  Господом Ісусом і чинить, що ми стаємо найбільш подібними до Нього. Чим більше душа посвячена Марії, тим ближча є до Господа Христа. І тому досконала посвята Господу Христу є нічим іншим як досконалою і повною посвятою Непорочній Діві. І таким є власне набоженство, яке проголошую, і яке в своїй суті є лише досконалим відновленням обітниць і обіцянок Святого Хрещення.

Згадане набоженство полягає на повній посвяті себе Пресвятій Діві, щоб через Неї повністю належати Господу Ісусу. Треба Їй віддати: 1) наше тіло з усіма його почуттями і членами; 2) нашу душу з усіма її відрухами; 3) наші зовнішні блага, тобто маєток, яким нині володіємо і яким будемо володіти в майбутньому; 4) наші внутрішні блага, тобто наші заслуги, чесноти, добрі вчинки: минулі, теперішні і майбутні; словом, все, що маємо з натури і з порядку благодаті, а також, чим у майбутньому будемо володіти з натури і з порядку благодаті і слави. Це все віддаємо Марії, буз усіляких застережень, не затримуючи для себе жодного найдрібнішого гроша, жодної волосини, або найменшого учинку. Цю нашу жертву складаємо на цілу вічність, на жадаючи, ані сподіваючись взамін жодної іншої нагороди, окрім честі належати до Господа Христа через Марію і в Марії, навіть якщо б ця Милостива Володарка була не такою, якою дійсно є, тобто найщедрішою і найбільш вдячною серед усього сотворіння.

А тепер відмовляємо молитви призначені на другий тиждень ІІ періоду «Пізнання Благословенної Діви». (Літанія до Святого Духа, Ave, MarisStella і Лоретанська Літанія до Пресвятої Діви Марії)

 

 

День двадцять четвертий («Трактат про досконале набоженство до Пресвятої Діви Марії», частина V, 5) 

«Трактат про досконале набоженство до Пресвятої Діви Марії» св. Людовіка Марії Гріньйон де Монтфорт», частина V, 5

Набоженство це є дорогою: легкою, короткою, досконалою і певною, яка веде до поєднання з Господом Нашим, що і становить християнську досконалість.

Набоженство є дорогою легкою, яку Ісус Христос Сам проклав, приходячи до нас, і на якій немає жодної перешкоди, щоб дійти до Нього. Правда, можна і на іншій дорозі осягнути поєднання з Богом, але тоді не обійдеться без чисельних хрестів, тяжких умертвень і набагато більших перешкод, важких для поконання. Душа тоді проходить через темні ночі, через надзвичайні битви і страждання, через урвища, через тернисту дорогу і страшні пустелі. Натомість дорога Марії, є лагідніша і спокійніша.

Набоженство це є короткою дорогою (св. Бернард Laudes gloriosae Virg), що веде до Христа; по-перше, тому що на ній неможливо заблукати, по-друге, тому, що ця дорога радісніша і легша і йдеться нею набагато швидше. Коли живемо у підданстві і в залежності від Марії, протягом короткого періоду часу будемо мати більший поступ, ніж коли будемо жити протягом багатьох років у самоволі і опираючись на власні сили, адже написано, що людина слухняна і віддана Божій Матері буде оспівувати перемогу, яку отримала над усіма неприятелями (Прип 21, 28). Правда, неприятелі будуть намагатися перешкодити їй у поступі  (піднесенні), змусити відступитися, або будуть провадити до падіння, але опираючись на Марію, з Її допомогою і під Її керівництвом, людина не впаде, не відступить, а навіть не запізниться, але буде ступати кроками велетня до Христа, тією самою дорогою, якою, як написано, Ісус кроками велетня, прийшов до нас.  (Пс 18, 5).

Набоженство до Пресвятої Діви є досконалою дорогою, щоб дійти до Ісуса Христа і з’єднатися з Ним, адже Пресвята Діва Марія була найдосконалішою і найсвятішою Істотою з усіх сотворінь і Христос, приходячи до нас, в досконалий спосіб, не обрав Собі іншої дороги у Своїй величній і предивній  подорожі. Найвищий і неосяжний, недосяжний Той, Хто є, хотів прийти до нас маленьких, земних черв’ячків, які є ніщо. Як це сталося? Найвищий зійшов до нас у спосіб досконалий і божественний через покірну Марію, не втрачаючи через це нічого зі Своєї Божественності і Святості; отже, не інакше як через Марію повинні немовлята возноситись до Найвищого у спосіб досконалий і божественний, не боячись нічого.

Неосяжний дозволив, що Його мАла Марія, огорнула і повністю осягнула, при цьому не втрачаючи нічого зі Своєї незмінності, тому і ми маємо дозволити, щоб нас, ця непримітна Діва повністю огорнула і без будь-яких заперечень провадила. Недосяжний зблизився до нас через Марію і через Неї з’єднався найтісніше, а навіть особистісно з нашою людською природою, через це нічого не втрачаючи з сяйва Свого Маєстату, не боячись бути відкинутим. «Той, Хто є», хотів прийти до того, що «не є» і вчинити, щоб те, щоб «не є», стало Богом, і стало «Тим, Хто є». І вчинив це у досконалий спосіб через те, що віддався і піддався повністю юній Діві Марії, не перестаючи у часі бути «Тим, Хто є», Відвічним. Так само і ми, хоча й є нічим, можемо через Марію стати подібними до Бога через благодать і славу, без страху заблукати, власне через те, що Їй віддамося так досконало і цілковито, щоб ми самі у собі були нічим, а у Ній всім.

Представлене набоженство до Пресвятої Діви Марії є певною (істинною) дорогою, щоб дійти до Ісуса Христа, з’єднатися з Ним і через це осягнути досконалість, 1) тому що практика ця не є новою, а скоріше є вона так давнішня, що її початок неможливо точно встановити (Св. Одилон, абат з Клюні, який жив близько 1040 року, був одним з перших, який запровадив це набоженство у Франції. Дякуючи о. Станіславу Фалацію (єзуїту),  воно масово поширилося у Польщі – король Владислав IV доручив єзуїтам поширити це набоженство у всьому Королівстві); 2) Набоженство це є певним засобом, щоб дійти до Христа, адже ознакою Пресвятої Діви є вести нас певною дорогою до Христа, аналогічним чином ознакою Христа є вести нас безпечно до Предвічного Отця.

А тепер відмовляємо молитви призначені на другий тиждень ІІ періоду «Пізнання Благословенної Діви». (Літанія до Святого Духа, Ave, MarisStella і Лоретанська Літанія до Пресвятої Діви Марії)

 

 

День двадцять п’ятий («Трактат про досконале набоженство до Пресвятої Діви Марії», частина VII) 

Трактат про досконале набоженство до Пресвятої Діви Марії» св. Людовіка Марії Гріньйон де Монтфорт», частина VІІ

Мій улюблений брате, якщо будеш вірними зовнішнім і внутрішнім практикам цього набожентсва, то наступні наслідки відбудуться у твоїй душі:

1. Пізнання і зневага себе – за допомогою світла, якого Тобі уділить Святий Дух через Свою вірну Наречену Марію, пізнаєш свою злу (зіпсовану) натуру, своє зіпсуття і нездатність до всього, що добре, а дякуючи цьому пізнанню, будеш себе зневажати, будеш лише з відразою думати про себе. Будеш на себе дивитися як на слимака, який все бруднить своєю слиною, або як на ропуху, яка все отруює своєю отрутою, або як на підступну змію, яка лише очікує того, щоб когось обдурити. Тоді то покірна Марія дозволить тобі брати участь у Своїй покорі і вчинить, що будеш себе зневажати, що не будеш ніким нехтувати і що полюбиш приниження.

2. Участь у вірі Марії – Найсвятіша Діва дозволить Тобі також брати участь у своїй вірі, яка під час Її земного життя була більшою, ніж у віра усіх Патріархів, Пророків, Апостолів і всіх Святих.

3. Благодать чистої любові – Матір прекрасної любові (Сир 24, 24) звільнить твоє серце від усякої тривоги сумління і усілякого рабського страху. Вона відкриє і розширить твоє серце так, що будеш бігати дорогою заповідей  (Пс 118, 32) Її Сина зі святою свободою Божих дітей. Вона впровадить до твого серця чисту любов, скарб якої лише Вона має. Віднині у свої діяннях будеш керуватися не страхом, а чистою любов’ю до Бога, який Сам є Любов’ю.

4. Велика довіра Богу і Марії – Пресвята Діва наповнить тебе великою довірою до Бога і до Себе, бо вже не будеш наближуватися до Ісуса сам, але завжди через цю Добру Матір. Також, пожертвувавши Їй всі свої заслуги, благодаті і винагородження, щоб ними розпоряджалася згідно Своєї волі, Вона уділить тобі свої чесноти, приодягне тебе Своїми заслугами так, що з довірою можеш сказати Богові: «Ось Марія, Твоя Слугиня, нехай мені станеться по Твоєму слову. Ось я раба Господня, нехай зо мною станеться по Твоєму слову» (Лк 1, 38).

5.  З’єднання з душею і духом Марії – якщо будеш вірним практикам цього набоженства, то душа Пресвятої Діви з’єднається з Твоєю душею, щоб прославляти Бога. Її дух, огорне твій дух, щоб радіти в Бозі, своїм Спасі. Нехай душа Марії буде у кожній душі, щоб прославляти Господа, нехай дух Марії буде в кожній душі, щоб радіти в Бозі (св. Амвросій)

6. Преображення душ в Марії на подобу Ісуса Христа – Якщо це Дерево Життя, яким є Марія будемо старанно доглядати в нашій душі, то, свого часу, принесе воно плід, а плодом є ніщо інше як Ісус Христос. 

А тепер відмовляємо молитви призначені на другий тиждень ІІ періоду «Пізнання Благословенної Діви». (Літанія до Святого Духа, Ave, MarisStella і Лоретанська Літанія до Пресвятої Діви Марії)



День двадцять шостий («Трактат про досконале набоженство до Пресвятої Діви Марії», частина І, 2) 

«Трактат про досконале набоженство до Пресвятої Діви Марії» св. Людовіка Марії Гріньйон де Монтфорт», частина І, 2 

З вищенаведеного чітко виникає, що Марія отримала велику владу над вибраними душами. Інакше Вона не могла б в них улаштовувати собі помешкання, що Їй Господь наказав, не могла б їх формувати, кормити, і як мати, народжувати до вічного життя, не могла б вважати їх своєю спадщиною, не могла б формувати їх в Ісусі Христі, ані Ісуса Христа в них, не могла б запускати в їх серцях коріння чеснот і бути нерозлучною товаришкою Святого Духа у всіх ділах благодаті; не могла б, отже, чинити цього всього, якби не мала права і влади над душами міццю особливої благодаті Найвищого, який дає Їй владу над Своїм Єдиним і природнім Сином, дав Їй також владу над Своїми усиновленими дітьми, і не лише над тілом, що небагато б значило, але також над душею.

 Як Христос з натури Своєї і через Спасіння є Царем неба і землі, так Марія через благодать є Царицею. Царство Ісуса Христа, головним чином, існує в серці, всередині людини, згідно слів Святого Писання Царство Боже є в вас  (Лк 17, 21 – «є між вами») , тому Царство Пресвятої Діви розвивається, головним чином, всередині людини, тобто в її душі, і тому отримує Вона разом зі Своїм Сином більше слави в душах, ніж у всіх видимих сотворіннях. Через це, разом зі святими, взивати до Неї можемо: «Царице Всіх Сердець».

З факту, що Пресвята Діва Марія є потрібною Богові, а саме потрібна умовно, бо така є Божа воля, випливає незворотній висновок, що людям Вона є ще більш потрібною для осягнення вічного спасіння. … Отці Церкви, такі як: св. Августин, св. Кирило Єрусалимський, св. Герман, св. Йоан Дамаскін, св. Ансельм, св. Бернард, св. Бернардин, св. Фома, св. Бонавентура аргументовано доводять, що набожність до Пресвятої Діви є необхідною для спасіння. Щоб дійсно це довести, я зібрав цілий ряд параграфів з листів Отців і Вчителів Церкви. Однак, щоб висновки свої занадто не подовжувати, зупинюсь на одному: «Тобі віддаюся, Свята Діво, бо Ти щит порятунку, який Бог дає тим, кого хоче спасти». (св. Йоан Дамаскін).      

А тепер відмовляємо молитви призначені на другий тиждень ІІ періоду «Пізнання Благословенної Діви». (Літанія до Святого Духа, Ave, MarisStella і Лоретанська Літанія до Пресвятої Діви Марії) 

 

 

ДРУГИЙ ПЕРІОД – ТРЕТІЙ ТИЖДЕНЬ – ПІЗНАННЯ ІСУСА ХРИСТА

Вступ

Трактат про істину набожність до Пресвятої Діви Марії, ч. 8, розділ 1.

230. Третій тиждень присвячений пізнанню Ісуса Христа. У цей період можуть читати і роздумувати над тим, про що  говорилося; можуть відмовляти молитву св. Августина і повторювати за цим святим «Господи, вчини, щоб я Тебе пізнав! Господи, вчини, щоб я бачив, ким Ти є!». Також можуть відмовляти Літанію до Святого Духа і Ave Maris Stella, а також Літанія до Пресвятого Імені Ісуса. 

Духовні вправи: Акти любові до Бога, подяка за благословення Христа, акти жалю і постанови. 

Молитви, які ми повинні відмовляти третього тижня «Пізнання Ісуса Христа»: Літанія до Святого Духа,  Ave Maris Stella, Літанія до Пресвятого Імені Ісуса, або Літанія до Найсвятішого Серця Ісуса, молитви св. Людовіка: «До Ісуса Христа» і «О, Ісусе, що живеш в Марії!».

 

Молитви на третій тиждень ІІ періоду: «Пізнання Ісуса Христа»

Літанія до Святого Духа – (виключно для приватного вжитку)

Господи, помилуй! Христе, помилуй! Господи, помилуй!

Христе, почуй нас!      Христе, вислухай нас!

Отче Небесний, Боже,                  помилуй нас!

Сину Відкупителю світу, Боже,

Духу Святий, Боже,

Свята Трійце, Єдиний Боже,

 

Духу Святий, Третя Особо Пресвятої Трійці,

Духу Святий, що від Отця і Сина ісходиш,

Духу Святий, що на початку створення світу ширяв над водами,

Духу Святий, що немов голуб зійшов на Христа, котрий хрестився у водах Йордану,

Духу Святий, що зійшов на апостолів у вигляді вогняних язиків,

Духу Святий, що жаром ревності сповнив серця учнів Господніх,

Духу Святий, що відродив нас у воді Святого Хрещення,

Духу Святий, що зміцнив нас у Таїнстві Миропома­зання,

Духу Святий, через котрого Бог чинить нас дітьми своїми,

Духу Святий, що вливаєш любов Божу до сердець наших,

Духу Святий, що навчаєш нас справжньої побожності,

Духу Святий, Джерело радості,

Духу Святий, Захиснику нашого сумління,

Духу Святий, своєю благодаттю в нас присутній,

Духу Святий, що даєш мудрість і розум,

Духу Святий, що даєш раду і мужність,

Духу Святий, що даєш знання й побожність,

Духу Святий, що даєш страх Божий,

Духу Святий, що даєш віру, надію й любов,

Духу Святий, натхнення скрухи і жалю вибраних,

 

Будь нам милостивий,

прости нас, Духу Святий, Боже!

Будь нам милостивий,

вислухай нас, Духу Святий, Боже!

Будь нам милостивий,

спаси нас, Духу Святий, Боже!

Від сумніву в спасенне діяння благодаті,

спаси нас, Духу Святий, Боже!

Від спротиву пізнаній християнській правді,

Від безсердечності до наших ближніх,

Від нерозкаяності в гріхах,

Від занедбання покути, Від злих і нечистих вчинків та думок,

Від наглої та несподіваної смерті,

Від засудження навіки,

 

Ми, грішні, Тебе просимо,

вислухай нас, Духу Святий, Боже!

Щоб Ти свою Святу Церкву зберігав і керував нею

Щоб Ти нас зміцнив у святій католицькій вірі,

Щоб Ти нам постійності й мужності вділив,

Щоб Ти думки наші до прагнення Царства Небесного надихав,

Щоб Ти зробив нас гідним помешканням для Себе,

Щоб Ти нас у стражданнях наших втішав, Щоб Ти нас у благодаті Твоїй утверджував, Щоб Ти нас усіх до спасіння допровадив,

 

Агнче Божий, що береш гріхи світу,

Господи, прости нас!

Агнче Божий, що береш гріхи світу,

Господи, вислухай нас!

Агнче Божий, що береш гріхи світу,

Господи, помилуй нас!

 

С. Серце чисте сотвори мені, о Боже!

В. І дух потужний віднови в нутрі моїм!

С. Господи, вислухай молитви наші!

В. А благання наші нехай прийдуть до Тебе!

Молімося: Духу Святий, котрий усі народи зібрав у єдність віри, ї прийди і наповни серця Твоїх слуг Твоєю бла­годаттю, * запали в них вогонь Твоєї любові і бережи від усякого зла. Амінь.

 

Ave, Maris Stella

Радій, морів вогниста Зоре

Мати Бога -Слова,

Ти повіки Діва,

Дочка небес блага.

Мир даруй заблудшим,

світло відкрий незрячим,

винищи в нас зло,

і зішли нам благо.

Врятуй нас від скверни,

Вбережи від пекла,

даруй світло серця,

даруй в Богові радість.

Славу Отцю возносим,

Сину віддаємо хвалу

І Святого Духа благочесно славим. Амінь.

Дозволь мені прославляти Тебе, Святая Діво! Дай мені силу проти ворогів Твоїх!


Літанія до Пресвятого Імені Ісуса

Господи, помилуй! Христе, помилуй, Господи, помилуй!

Христе, почуй нас! Христе, вислухай нас!

Отче Небесний, Боже, помилуй нас!

Сину, Відкупителю світу, Боже, помилуй нас!

Духу Святий, Боже, помилуй нас!

Свята Трійце, Єдиний Боже, помилуй нас!

Ісусе, Сину Бога Живого, помилуй нас!

Ісусе, відблиску Слави Отця, помилуй нас!

Ісусе, сяйво Світла вічного, помилуй нас!

Ісусе, Царю слави, помилуй нас!

Ісусе, сонце справедливості, помилуй нас!

Ісусе, Сину Діви Марії, помилуй нас!

Ісусе наймиліший, помилуй нас!

Ісусе предивний, помилуй нас!

Ісусе, Боже кріпкий, помилуй нас!

Ісусе, Отче навіки, помилуй нас!

Ісусе, великого замислу провіснику, помилуй нас!

Ісусе Всемогутній, помилуй нас!

Ісусе найтерпеливіший, помилуй нас!

Ісусе найслухняніший, помилуй нас!

Ісусе тихий і сумирний серцем, помилуй нас!

Ісусе, Покровителю цнотливості, помилуй нас!

Ісусе, який нас любиш, помилуй нас!

Ісусе, Боже миру, помилуй нас!

Ісусе, подателю життя, помилуй нас!

Ісусе, чесноти прикладе, помилуй нас!

Ісусе, спраглий душ наших, помилуй нас!

Ісусе, Боже наш, помилуй нас!

Ісусе, притулку наш, помилуй нас!

Ісусе, отче убогих, помилуй нас!

Ісусе, скарбе вірних, помилуй нас!

Ісусе, Добрий Пастирю, помилуй нас!

Ісусе, світло істини, помилуй нас!

Ісусе, мудросте предвічна, помилуй нас!

Ісусе, доброто безмежна, помилуй нас!

Ісусе, дорого й життя наше, помилуй нас!

Ісусе, радосте Ангелів, помилуй нас!

Ісусе, Царю патріархів, помилуй нас!

Ісусе, наставнику апостолів, помилуй нас!

Ісусе, вчителю євангелістів, помилуй нас!

Ісусе, мужносте мучеників, помилуй нас!

Ісусе, світло сповідників, помилуй нас!

Ісусе, цнотливосте дів, помилуй нас!

Ісусе, короно всіх Святих, помилуй нас!

Будь нам милостивий, Ісусе, прости нас!

Будь нам милостивий, Ісусе, вислухай нас!

Від кожного гріха, Ісусе, спаси нас!

Від усякого зла спаси нас!

Від гніву Твого спаси нас!

Від тенет диявольських спаси нас!

Від духа нечистоти спаси нас!

Від вічної смерті спаси нас!

Від непослуху Твоїй воліспаси нас!

Ради таємниці святого Втілення Твого спаси нас!

Ради народження Твого спаси нас!

Ради дитинства Твого спаси нас!

Ради пресвятого Життя Твого спаси нас!

Ради трудів Твоїх спаси нас!

Ради страждання в Гетсиманському саду і страстей Твоїх спаси нас!

Ради хреста і самотності Твоєї спаси нас!

Ради зімління Твого спаси нас!

Ради смерті й похорону Твого спаси нас!

Ради воскресіння Твого спаси нас!

Ради вознесіння Твого спаси нас!

Ради Пресвятої Євхаристії, встановленої Тобою, спаси нас!

Ради радості Твоєї спаси нас!

Ради слави Твоєї спаси нас!

Агнче Божий, що береш гріхи світу, Ісусе, прости нас.

Агнче Божий, що береш гріхи світу, Ісусе, вислухай нас.

Агнче Божий, що береш гріхи світу, Ісусе, помилуй нас.

В. Ісусе, почуй нас.

У. Ісусе, вислухай нас.

В. Молімося: Господи Ісусе Христе! Ти сказав: «Просіть і дасться вам, шукайте – і знайдете; стукайте – і відчинять вам». Просимо Тебе, даруй нам почуття Твоєї божественної любові, щоб ми всім серцем любили Тебе і ніколи не переставали Тебе славити.

Даруй нам, Господи, палку любов до Твого Пресвятого Імені, Ти бо ніколи не відмовляєш у своїй опіці тим, кого Ти укріплюєш у своїй любові. Котрий живеш і царюєш на віки вічні.
У. Амінь.

Літанія до Пресвятого Серця Ісуса

 

 Киріє елейсон!           або              Господи, помилуй!

 Христе елейсон!                           Христе, помилуй!

 Киріє елейсон!                             Господи, помилуй!

 Христе, почуй нас!

 Христе, вислухай нас!

 Отче Небесний, Боже, помилуй нас! 

Сину, Відкупителю світу, Боже, помилуй нас! 

Духу Святий, Боже, помилуй нас! 

Свята Трійце, Єдиний Боже, помилуй нас! 

Серце Ісуса, Сина Предвічного Отця, помилуй нас! 

Серце Ісуса, в лоні Матері Діви Святим Духом утворене, помилуй нас! 

Серце Ісуса, зі Словом Божим суттєво з'єднане, помилуй нас! 

Серце Ісуса, безмежної величі, помилуй нас! 

Серце Ісуса, Святине Божа, помилуй нас! 

Серце Ісуса, Храме Всевишнього, помилуй нас! 

Серце Ісуса, Доме Божий і Брамо неба, помилуй нас! 

Серце Ісуса, палаюче Вогнище любові, помилуй нас! 

Серце Ісуса, справедливості й любові Скарбнице, помилуй нас! 

Серце Ісуса, доброти і любові повне, помилуй нас! 

Серце Ісуса, чеснот усяких бездонна Глибінь, помилуй нас! 

Серце Ісуса, всякої слави найдостойніше, помилуй нас! 

Серце Ісуса, Царю та Єднання всіх сердець, помилуй нас! 

Серце Ісуса, в якому всі скарби мудрості та знання, помилуй нас! 

Серце Ісуса, в якому перебуває вся повнота Божества, помилуй нас! 

Серце Ісуса, яке Отець Собі дуже вподобав, помилуй нас! 

Серце Ісуса, з повноти якого всі ми отримали, помилуй нас! 

Серце Ісуса, одвічне прагнення світу, помилуй нас! 

Серце Ісуса, терпеливе й багате милосердям, помилуй нас! 

Серце Ісуса, щедре для всіх, які до Тебе взивають, помилуй нас! 

Серце Ісуса, Джерело життя і святості, помилуй нас! 

Серце Ісуса, Покуто за гріхи наші, помилуй нас! 

Серце Ісуса, зневагою переповнене, помилуй нас! 

Серце Ісуса, за провини наші скрушене, помилуй нас! 

Серце Ісуса, аж до смерті слухняне, помилуй нас! 

Серце Ісуса, списом пробите, помилуй нас! 

Серце Ісуса, Джерело всякої втіхи, помилуй нас! 

Серце Ісуса, Життя і Воскресіння наше, помилуй нас! 

Серце Ісуса, Мир і Поєднання наше, помилуй нас! 

Серце Ісуса, кривава Жертво за грішників, помилуй нас! 

Серце Ісуса, Спасіння тих, хто на Тебе уповає, помилуй нас! 

Серце Ісуса, Надіє тих, хто в Тобі вмирає, помилуй нас! 

Серце Ісуса, Насолодо всіх Святих, помилуй нас! 

Агнче Божий, що береш гріхи світу, - Господи, прости нас! 

Агнче Божий, що береш гріхи світу, - Господи, вислухай нас! 

Агнче Божий, що береш гріхи світу, - Господи, помилуй нас! 

С.: Ісусе, тихий і сумирний серцем. 

В.: Зроби наші серця подібними до Твого. 

С.: Молімося. 

Всемогутній, вічний Боже! Поглянь на Серце Твого Наймилішого Сина й на славу та відшкодування за гріхи, які Він Тобі складає від імені грішників. Змилуйся над тими, хто просить Твого милосердя, і милостиво прости їх в Ім'я Твого Сина, Ісуса Христа, Котрий з Тобою і Святим Духом живе і царює на віки вічні. 

Амінь.

 

Молитва до Ісуса Христа

Св. Людовіка Марії Гріньйон де Монтфорт 

О Найулюбленіший Ісусе, дозволь, щоб у глибокому поклоні я склав Тобі мою вдячність за благодать, якою Ти мене обдарував, даючи мені Твою Святу Матір, через набожність Святого Рабства.

Дякуючи цьому, Вона може бути моїм захисником Перед Твоїм Маєстатом і опорою у моїй нескінченій вбогості. О Господи! Я такий нікчема, що без цієї Найулюбленішої Матері я би неминуче занапастився.

Я Так, потребую Марії біля Тебе і всюди доокола: щоб стримувала Твій справедливий гнів,

Тому що так часто я виступав проти Тебе; щоб спасла мене від вічної кари Твоєї справедливості, яка мені слушно належить; щоб могла розважати про Тебе, звертаючись до Тебе,

Заносити до Тебе благання і вмовляти Тебе; щоб могла допомогти мені спасти мою душу і душі інших;

Одним словом, Марія мені конче необхідна, щоб я міг завжди чинити Твою Святу Волю

І у всьому прагнути Твоєї найбільшої слави. 

Ах, коли б я міг проголошувати на увесь світ Милосердя, яке Ти мені виявив!

Щоб кожен міг дізнатися, що якби не Марія, я би був приречений на вічну погибель!

Якби я вмів жертвувати належну подяку за таке велике благословення!

Маріє є в мені. Ах, що за багатство! Ах, що за втіха!

І чи я не повинен повністю належати Їй? Ах, що за невдячність!

Мій улюблений Спасителю, зішли мені скоріше смерть, ніж таку невдячність,

Бо я повинен скоріше померти, ніж жити, не належачи повністю Марії.

У підніжжя Хреста, разом зі св. Йоаном Євангелістом тисячократно я прийняв Її як мою власну Матір,

І стільки ж разів я віддав Їй себе; але якщо я не вчинив цього так, як Ти, улюблений Ісусе, цього бажаєш,  то тепер я відновлюю цю жертву так, як би Ти цього хотів. А якщо у моїй душі, або в моєму тілі Ти бачиш щось, що не належить до цієї могутньої Цариці, то молюсь до Тебе,

Щоб Ти це усунув і далеко відкинув, бо все, що в мені є, а не належить до Марії, є негідним Тебе.

О Святий Духу, уділи мені тих всіх благодатей. Засади в моїй душі Дерево правдивого Життя,

Яким є Марія; вирощуй його і доглядай, щоб могло рости, покриватися квітами,

І рясно приносити плоди життя.

О Святий Духу, дай мені глибоку набожність до Марії, Твоєї вірної Нареченої,

Дай мені велику довіру до Її Материнського Серця і безпечне укриття в Її милосерді,

Так, що Ти міг, дякуючи Їй, сформувати в мені Ісуса Христа,

Великого і могутнього, аж до повного сповнення Його часу. Амінь. 

 

О Ісусе, що живеш в Марії!

Св. Людовік Марія Гріньйон де Монтфорт 

О, Ісусе, що живеш в Марії,

Прийди і живи у Твоїх слугах,

У дусі Твоєї святості,

У сповнені Твоєї міці,

У правді Твоїх чеснот,

У досконалості Твоїх доріг
У єдності Твоїх таємниць,

Стримай усіляку ворожу силу

У Твоєму дусі, на славу Отця. Амінь.

  

Читання на третій тиждень ІІ періоду: «Пізнання Ісуса Христа» 

День двадцять сьомий (Йн 1, 1-14, Йн 15, 1-17) 

Йн 1, 1-14

ХРИСТОС ПРЕДВІЧНЕ СЛОВО. 

Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було - Бог. З Богом було воно споконвіку. Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього. У ньому було життя, і життя було - світло людей. І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява. Був чоловік, посланий Богом, ім'я йому - Йоан. Прийшов він свідком - свідчити світло, щоб усі з-за нього увірували. Не був він світло - був лише, щоб свідчити світло. Справжнє то було світло - те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ. Було у світі, і світ ним виник -і світ не впізнав його. Прийшло до своїх, - а свої його не прийняли. Котрі ж прийняли його - тим дало право дітьми Божими стати, які а ім'я його вірують; які не з крови, ані з тілесного бажання, ані з волі людської, лише - від Бога народилися. І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили - славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого.

 

Йн 15, 1-17 

ІСУС ВИНОГРАДНА ЛОЗА. 

«Я - виноградина правдива, а мій Отець - виноградар. Кожну в мені гілку, яка не приносить плоду, відрізує він. А кожну, яка вроджує плід, він очищує, аби ще більше плоду давала. Уже і ви чисті -, словом, яким промовляв я до вас. У мені перебувайте - а я у вас! Як неспроможна гілка сама з себе плоду принести, якщо не перебуватиме вона на виноградині, ось так і ви, якщо не перебуватимете в мені. Я виноградина, ви - гілки. Хто перебуває в мені, а я в ньому, - той плід приносить щедро. Без мене ж ви нічого чинити не можете.  Якщо хтось у мені не перебуває, той, мов гілка, буде викинутий геть і всохне; їх бо збирають, кидають у вогонь, - і вони згоряють! Коли ж ви в мені перебуватимете, і мої слова в вас перебуватимуть, - просіте тоді, чого лиш забажаєте, і воно здійсниться для вас. Тим Отець мій прославляється, коли ви плід щедро приносите, - тож і учнями моїми станете. Як мене Отець полюбив, так я вас полюбив. Перебувайте у моїй любові!  А в любові моїй перебуватимете, коли заповіді мої будете зберігати, як і я зберіг заповіді мого Отця і в його любові перебуваю.Я казав вам так для того, щоб була у вас моя радість і щоб ваша радість була повна. 

ЗАПОВІДЬ ВЗАЄМНОЇ ЛЮБОВІ.

Це моя заповідь, щоб ви любили один одного, як я вас полюбив! Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає. Коли ви робите все, що я вам заповідаю, то ви - друзі мої. Тож слугами вже не називатиму вас: слуга не відає, що його пан робить. Називаю вас друзями, бо все я вам об'явив, що чув від Отця мого. Не ви мене вибрали, а я вас вибрав і призначив, щоб ви йшли і плід принесли, та щоб тривав ваш плід, а й щоб усе, про що б ви тільки попросили в Отця в моє ім'я, дав вам. Ось, що вам заповідаю: щоб ви любили один одного! 

А тепер відмовляємо молитви призначені на третій тиждень ІІ періоду «Пізнання Ісуса Христа». (Літанія до Святого Духа, Ave, MarisStella,  Літанія до Пресвятого Імені Ісуса, або Літанія до Найсвятішого Серця Ісуса, молитви св. Людовіка: «До Ісуса Христа» і «О, Ісусе, що живеш в Марії!».

 

 

День двадцять восьмий 

«Трактат про досконале набоженство до Пресвятої Діви Марії», частина ІІ, 1 

Ісус Христос, наш Спаситель, правдивий Бог і правдивий Чоловік, має бути кінцевою метою усіх наших набожностей; інакше вони б були помилкові і хибні. Ісус Христос є Альфою і Омегою, початком і кінцем всього. Працюємо лише, як говорив Апостол, щоб кожну людину вчинити досконалою в Ісусі Христі, адже лише у Ньому є вся повнота Божества і вся повнота благодаті, чесноти і досконалості; лише в Ньому ми отримали повноту духовного благословення, адже Він є нашим єдиним Господом, від якого залежимо, єдина Голова, з якою ми маємо бути з’єднані, єдиним Взірцем, якому маємо уподібнюватися, нашим єдиним Лікарем, який нас вилікує, єдиним Пастирем, який нас годує, єдиною Дорогою, яка нас веде, єдиною Правдою, якій маємо вірити, єдиним Життям, яке нас оживлює; єдиним Словом, є для нас всім в усьому.

Адже не дано нам під небом інше ім’я, яким  ми могли б бути  спасенні, Бог не поклав іншого фундаменту для нашого спасіння, для нашої досконалості і нашої слави, ніж Ісус Христос. Усіляка будівля, яка не стоїть на цій скалі, стоїть на летючому піску і раніше, чи пізніше неминуче впаде.  Усякий віруючий, який не перебуває в Ньому як у виноградина на виноградній лозі, опаде, зів’яне і буде вартий лише того, щоб вкинути його у вогонь. Все, що не у Ньому - є бездоріжжям, обманом, беззаконням, смертю і приреченням. Натомість, якщо ми перебуваємо в Ісусі Христі і Ісус Христос в нас, можемо не боятися приречення на вічне страждання. Ані Ангели на Небі, ані люди на землі, ані дияволи в пеклі, ані будь-яке інше сотворіння не може нам шкодити, бо не може нас відлучити від Божої Любові, яка є в Ісусі Христі. Через Нього, З Ним, в Ньому можемо все: можемо віддати Богу Отцю у єдності Святого Духа усяку честь і славу, можемо стати досконалими, а для ближнього нашого пахощами Христовими на вічне життя (ІІ Кор 2, 15-16)

Якщо, отже, проголошуємо досконале набоженство до Пресвятої Діви, то лише з тією метою, щоб набожентсво наше до Ісуса Христа стало більш ґрунтовним і більш досконалим, а також, щоб подати легкий і певний засіб як знайти Христа. Коли б набоженство до Пресвятої Діви віддаляло нас від Ісуса Христа, то необхідно було б його відкинути як диявольську облуду.  Тим часом у цьому випадку все навпаки … Набожентсво це є необхідне, але лише для того, щоб Ісуса Христа повністю віднайти, полюбити Його і вірно Йому служити.

Звертаюся до Тебе, мій Улюблений Ісусе, щоб побідкатися сердечно перед Твоїм Маєстатом, що більшість християн, навіть серед вельми вчених, не розуміє неминучого зв’язку, який існує між Тобою і Твоєю Святою Матір’ю. Ти, Господи, завжди з Марією, а Марія завжди з Тобою і без Тебе бути не може; інакше перестала б бути тим, ким є. Благодать так Її переформувала в Тебе, що вже не Вона живе і не Вона є, але Ти, мій Ісусе, живеш і царюєш в Ній, досконаліше, ніж у всіх Ангелах і блаженних. Якби ми знали славу і любов, яку Ти отримуєш у цій предивній істоті, істинно, ми б мали інші  до Тебе і до Неї почуття. Марія так тісно з Тобою з’єднана, що легше було б відділити світло і тепло від вогню, а навіть – сміливо скажу – скоріше можна було б відлучити усіх Ангелів і святих від Тебе, ніж Твою Благословенну Матір, адже Вона палкіше Тебе любить і досконаліше Тебе прославляє, ніж усі інші створіння разом.   

А тепер відмовляємо молитви призначені на третій тиждень ІІ періоду «Пізнання Ісуса Христа». (Літанія до Святого Духа, Ave, MarisStella,  Літанія до Пресвятого Імені Ісуса, або Літанія до Найсвятішого Серця Ісуса, молитви св. Людовіка: «До Ісуса Христа» і «О, Ісусе, що живеш в Марії!».

 

 

День двадцять дев’ятий 

«Трактат про досконале набоженство до Пресвятої Діви Марії», частина ІІ, 1 

Чи це не печально, дорогий мій Вчителю, коли бачимо неусвідомленість і невігластвj, що панує на землі по відношенню до Твої Святої Матері? Не говорю про ідолопоклонників і язичників, які не знаючи Тебе, не намагаються і Її пізнати; не говорю також про єретиків і відступників, які від’єдналися від Тебе і Твоєї Святої Церкви і не турбуються про набожність до Твоєї Святої Матері; але говорю про католиків, а навіть вчених, які покликані до навчання інших,  а самі не знають Тебе, ані Твою Святу Матір, хиба що чисто розумово, сухо і безпристрасно.  Рідко коли говорять про Твою Святу Матір і про набоженство, яке ми до Неї мати повинні, адже, як мовлять, бояться, щоб ним не надуживали і Тебе не скривдили, віддаючи занадто велику пошану Твоїй Святій Матері. Коли бачать, або чують, що якийсь шанувальник Пресвятої Діви часто говорить про набожність до цієї Доброї Матері з ніжністю, силою і переконанням, як про засіб певний і вільний від облуд, як про дорогу коротку і безпечну, як про стежку непорочну, як про чудесну таємницю, щоб Тебе віднайти і досконало полюбити – швидко повстають проти нього і приводять тисячу фальшивих аргументів, щоб йому довести, що не повинен стільки говорити про Пресвяту Діву, що у зв’язку з цим відбуваються великі надуживання, і що необхідно старатися, щоб їх усунути. 

Якщо, отже, до цього часу я нічого не сказав на честь Твоєї Святої Матері, «додай мені тепер благодаті, щоб я Її достойно славив», всупереч усім ворогам, які також є і Твоїми ворогами; щоб зі святими міг радісно сказати: «Нехай не розраховує на Боже Милосердя той, хто ображає Його Святу Матір».

67. Вчини, щоб я гаряче Тебе полюбив, тоді через Твоє милосердя отримаю благодать правдивої набожності до Твоєї Святої Матері і цілий світ нею розпалю. Прийми палку молитву, яку заношу до Тебе разом зі св. Августином: «Ти є Христос, Отець мій святий» (Tu es Christus, Pater meus sanctus ...) 

 

«Ти є Христос, Отець мій святий» - св. Августин

«Ти Христос, Отець мій святий, мій Бог милостивий, мій Цар величний, мій Пастир добрий, Учителю мій єдиний, Помічник мій найкращий, Улюблений мій прекрасний, мій Хліб Живий, мій Священик навіки, Провідник мій до Вітчизни, моє Світло правдиве, Насолода моя свята, мій Путь прямий, моя Мудросте сяюча, Простота моя непорочна, Мир мій непорушний,  вся моя Охороно, дорогА мені Спадщино, моє спасіння вічне …

Ісусе Христе, мій Наймиліший Господи, чому я любив і прагнув у своєму житті чогось іншого, окрім Тебе, мого Бога? Де я був, коли думкою і серцем я не був з Тобою? Відтепер буде інакше. Ви, всі мої прагнення, розпаліться і полетіть до Господа Ісуса; біжіть, вже досить зволікання; швидко направляйтесь до вашої цілі;  шукайте того, кого шукаєте.

Ісусе, нехай заклятий буде хто Тебе не кохає, нехай наповнений буде гіркотою, хто Тебе не любить…

О солодкий Ісусе, нехай Тебе полюбить, нехай розрадується в Тобі, нехай захоплюється Тобою усякий розум, відданий Твоїй славі. Господи мого серця і частина моя, Ісусе Христе, нехай помре в моєму серці мій власний дух, а живи Ти в мені; нехай розпалиться у моєму лоні жива жарина Твоєї любові;

Нехай зростає і розпалиться потужним полум’ям; нехай невпинно горить на вівтарі мого серця, нехай освітлює усе моє єство і нехай в глибині душі моєї горить. Щоб у день мого скону я постав досконалим перед Твоїм обличчям … Амінь.» 

А тепер відмовляємо молитви призначені на третій тиждень ІІ періоду «Пізнання Ісуса Христа». (Літанія до Святого Духа, Ave, MarisStella,  Літанія до Пресвятого Імені Ісуса, або Літанія до Найсвятішого Серця Ісуса, молитви св. Людовіка: «До Ісуса Христа» і «О, Ісусе, що живеш в Марії!».

 

 

День тридцятий 

«Про наслідування Христа», Книга ІІ, розділ 7 і 11 

Розділ 7. Щасливий той, хто розуміє, що то значить любити Ісуса, а себе заради Нього за ніщо мати.

Нераз треба задля свого улюбленого і від бажаної речі відмовитися, бо Ісус хоче, щоб Його Єдиного понад усе любити.

Прив`язаність до створіння зрадлива і нетривала, а любов до Ісуса вірна і вічна.

Хто прив`яжеться до створіння, той загубиться в минулому, а хто припаде до Ісуса - стане сильним у вічності.

Його люби і тримайся, як приятеля; Того, який не покине тебе навіть тоді, коли всі відступлять, і не дасть тобі наприкінці загинути.

Хочеш чи не хочеш, але треба буде колись з усім розлучитися.

Тримайся Христа в житті і смерті. Покладися на Його вірну любов: Він один зможе тобі допомогти, коли всі інші тебе покинуть.

Твій улюблений є такої вдачі, що не хоче, щоб ти допустив ще когось стороннього до себе; Він єдиний бажає мати твоє серце і як володар засісти на своєму власному престолі.

Коли зумієш відсторонитися від усілякого створіння, тоді Ісус радо схоче у тебе гостювати.

З часом переконаєшся, що майже все те пропало, у чому ти покладався на людей, а не на Ісуса.

Не надійся та не покладайся на тростину, що нею колише вітер, бо кожна смертна людина - то трава, і вся слава її. як цвіт трави зів`яне (Іс. 40,6-7).

Швидко ошукаєшся, якщо будеш дивитися тільки на зовнішню людську подобу.

Бо коли шукаєш своєї втіхи і користі в інших людях, дуже часто зазнаєш втрати.

 

Розділ 11. Ісус має тепер чимало приятелів свого Небесного Царства, а замало своїх хрестоносців.

Має багато жадних втіхи, але обмаль таких, які бажають собі прикростей.

Він застає багатьох товаришів за столом, але обмаль за поміркованістю.

Всі бажають з ним веселитися, але мало хто хоче щось задля Нього перетерпіти.

Багато людей йде за Ісусом до ламання хліба, але мало хто з них аж до пиття з чаші страждання.

Чимало людей віддає честь Його чудам, а мало хто йде вслід за неславою Його хреста.

Багато людей любить Ісуса, доки не стріне їх якась прикрість.

Багато хвалять і благословлять Його, коли одержать від Нього якісь втіхи.

Але нехай тільки Ісус віддалиться й на хвильку їх покине, то або нарікають, або цілком занепадають духом.

Зате ті, що люблять Ісуса ради Ісуса, а не задля власної втіхи, ті так само благословлять Його у всякій журбі і скруті серця, як і в хвилі найбільшої втіхи.

І коли б Він зовсім не хотів дати їм втіхи, то вони все-таки хвалили б Його і складали б Йому подяку.

О, яку велику силу має чиста любов Ісуса, не змішана ні з якою власною користю ані самолюбством!

Чи не доречно наймитами звати всіх тих, що завжди тільки утіх шукають?

Чи ті, що постійно промишляють для своєї користі чи зиску, не дають доказу, що вони себе більше люблять, аніж Христа?

Де знайти такого, хто хотів би служити Богові, не потребуючи подяки?

Рідко коли знайдеться така духовна людина, яка б всього зреклася.

Бо хто знайде такого, що по правді вбогий духом і вільний від будь-якого прив`язання до створіння?

Ціна його, як тієї речі, що здалека та й від краю світу (Прип. 31,10).

А тепер відмовляємо молитви призначені на третій тиждень ІІ періоду «Пізнання Ісуса Христа». (Літанія до Святого Духа, Ave, MarisStella,  Літанія до Пресвятого Імені Ісуса, або Літанія до Найсвятішого Серця Ісуса, молитви св. Людовіка: «До Ісуса Христа» і «О, Ісусе, що живеш в Марії!».

 

 

День тридцять перший

«Про наслідування Христа», Книга ІІІ, розділ 5, 6, 56. 

Розділ 5. Слуга. Благословлю Тебе, небесний Отче, Отче Господа мого Ісуса Христа за те, що Ти зволив згадати про мене бідного.

Отче милосердя і Боже всієї втіхи (ІІ Кор. 1,3), дякую Тобі за те, що Ти мене, негідного ніякої втіхи, іноді втішаєш своєю благодаттю.

Благословлю Тебе завжди і славлю Тебе з єдинородним Твоїм Сином і Святим Духом, Утішителем на віки вічні.

О, мій Господи Боже, мій святий Улюбленцю! Коли Ти завітаєш до мого серця, ціла душа моя зрадіє.

Ти моя слава і радощі мого серця; Ти моя надія і мій захист у день моєї журби (Пс. 3,4; 118,111; 58,17).

Але тому, що я досі ще слабенький у любові та недосконалий у чесноті, я потребую Твого скріплення і Твоєї втіхи; тому провідуй мене частіше і навчай мене Святого Закону.

Очисти мене від поганих пристрастей і зціли моє серце від усяких невпорядкованих бажань, щоб я, серцем здоровий і як сльоза чистий, став здатним до любові, твердим на терпіння і стійким у витривалості.

 

Розділ 6. Господь. Сину, ти ще не є вірний і поміркований шанувальник.

Слуга. Чому ні, Господи?

Господь. Бо через благеньку прикрість кидаєш те, що розпочав робити, і дуже пожадливо шукаєш втіхи.

Хто вірно любить, той не податливий спокусам і не вірить хитрим підшептам ворога.

Як я йому в щасті милий, так і в нещасті не осоружний.

Поміркований шанувальник зважає не так на дарунок милого, як на любов Давця.

Для нього важливіша прихильність серця, ніж вартість дарунку, і всі дари він ставить нижче від самого Любого.

Щирий шанувальник зупиняється не на дарі, а на мені понад усі дари.

Тому-то не все ще втрачено, коли часом не маєш у серці такого святого почуття до мене або до моїх святих, як би ти собі того бажав.

Таке святе і солодке почуття, яке ти часом відчуваєш у серці, це наслідок зіслання благодаті й неначе присмак небесної батьківщини; та на нього не треба занадто сподіватися, бо воно прийде і відійде.

Але зате боротьба з нападами лукавого на душу і нехтування підшептами диявола – це ознака чесноти і великої заслуги.

 

Розділ 56. Господь. Сину, наскільки зможеш відректися від себе, настільки встигнеш увійти в мене.

Як нічого не бажати на світі приносить серцю спокій, так сердечне самозречення єднає з Богом.

Йди вслід за мною (Мт. 9,9). Я дорога, правда і життя (Йо. 14,6). Без дороги годі йти, без правди годі щось пізнати, без життя годі жити.

Я дорога, якою ти повинен йти, правда, якій ти повинен вірити, життя, на яке ти повинен сподіватися.

Я дорога безпечна, правда непомильна, життя нескінченне.

Я дорога найпростіша, правда найвища, життя правдиве, життя не сотворене.

Коли лишишся на моїй дорозі, пізнаєш правду, і правда дасть тобі волю і ти осягнеш життя вічне.

Коли хочеш зажити вічного життя, додержуй заповіді (Мт. 19,17). Коли хочеш пізнати правду, вір мені.

Коли хочеш стати праведним, продай усе (Мт. 19,21).

Коли хочеш стати моїм учнем, відрікайся від себе самого.

Коли хочеш набути щасливого життя, погорджуй життям дочасним. Коли хочеш дійти до високої слави в небі, упокорюйся на світі.

Коли хочеш зі мною панувати, неси хрест зі мною. Бо одні лише слуги хреста знаходять дорогу до життя і правдиве світло.

А тепер відмовляємо молитви призначені на третій тиждень ІІ періоду «Пізнання Ісуса Христа». (Літанія до Святого Духа, Ave, MarisStella,  Літанія до Пресвятого Імені Ісуса, або Літанія до Найсвятішого Серця Ісуса, молитви св. Людовіка: «До Ісуса Христа» і «О, Ісусе, що живеш в Марії!».

 

 

День тридцять другий

«Про наслідування Христа», Книга ІV, розділ 1; 8. 

Розділ 1. Це Твої слова, Христе, віковічна Правдо. Хоч Ти не промовив їх одночасно й хоч не записані вони в одному місці.

Але тому, що вони Твої слова, вони правдиві. Я мушу їх усі прийняти вдячно і вірно.

Вони Твої, і Ти їх сказав, але ці слова також і мої, бо Ти промовив їх для мого спасіння.

Радо приймаю їх із Твоїх уст і бажаю, щоб вони міцно закарбувалися у моєму серці.

Такі милі слова, повні насолоди і любові, заохочують мене, але гріхи тривожать мене і нечиста совість не допускає до того, щоб приймати такі великі Таїнства.

Твої солодкі слова закликають мене, але велика сила гріхів мене пригнічує.

Наказуєш, щоб я з упованням приступив до Тебе, якщо хочу мати в Тебе свою частку, і щоб прийняв поживу безсмертності, коли бажаю вічного життя та слави.

Приходьте, кажеш, до Мене всі втомлені і обтяжені, а Я вас облегшу (Мт. 11,28).

О, яке солодке і миле слово для вуха грішника, яким Ти, Господи Боже мій, запрошуєш нужденного бідолаху до Причастя Твого Найсвятішого Тіла!

Але, Господи, хто я такий, щоб смів приступити до Тебе?

Ось високі небеса не можуть обняти Тебе, а Ти кажеш: "Прийдіть до Мене всі!» …

 

Розділ 8. ГОЛОС УЛЮБЛЕНОГО

Коли я з розп`ятими на хресті руками і нагий добровільно жертвував себе Богу Отцю за твої гріхи, так, що нічого вже в мене не залишилося, чого б я не віддав геть чисто на жертву поєднання з Богом, так і ти повинен добровільно приносити мені себе щоденно у Службі Божій у жертву чисту і святу, найщиріше, як тільки зможеш, з усіма своїми силами і почуваннями.

Нічого більше від тебе не жадаю окрім того, щоб ти прагнув весь віддатися мені.

Якщо крім себе даси мені щось, на те я не зважаю, бо шукаю не дарунку твого, але тебе.

Як тобі не вистачило б чогось, коли б ти все мав, а мене ні, так і мені ніяк не може сподобатися те, що мені даси, коли себе не принесеш у жертву.

Себе мені пожертвуй і віддайся весь Богові, і твоя жертва буде мила.

Я ж себе весь жертвував Отцеві за тебе і дав ще й Тіло своє і Кров на поживу, щоб я став увесь твій, а ти, щоб був мій.

А коли лишишся при собі і не пожертвуєш себе добровільно моїй волі, твоє жертвування не буде повне і не настане між нами одностайне з`єднання.

Тому всі твої справи повинно попереджати добровільне пожертвування себе в руки Бога, коли хочеш досягти свободи і благодаті.

Бо тому так мало буває просвічених і вільних у серці людей, що вони не вміють цілковито відректися від себе.

Моє слово незмінне: "Хто не відречеться всього, той не може бути моїм учнем" (Лк. 14,33).

Отже, коли бажаєш стати моїм учнем, пожертвуй себе мені з усіма своїми почуваннями.

А тепер відмовляємо молитви призначені на третій тиждень ІІ періоду «Пізнання Ісуса Христа». (Літанія до Святого Духа, Ave, MarisStella,  Літанія до Пресвятого Імені Ісуса, або Літанія до Найсвятішого Серця Ісуса, молитви св. Людовіка: «До Ісуса Христа» і «О, Ісусе, що живеш в Марії!».

 

 

День тридцять третій

«Трактат про досконале набоженство до Пресвятої Діви Марії», частина IV 

Чудовий приклад всіх правд про Пресвяту Діву, а також Її дітей та слуг, дає нам Святий Дух у Святому Писанні, а саме в історії Якова (Бут 27), який отримав благословення батька Ісаака, дякуючи зусиллям і старанням своєї матері Ревекі.

Марія, зібравши благодаті для своїх дітей і вірних слуг, після отримання для них благословення Отця Небесного, у єдності з Ісусом Христом, захищає їх в Ісусі, а Ісуса в них. Перебуває біля них, постійно чуває над ними, переживаючи, щоб не втратили благодать у Бога і не потрапили у лапи  своїх ворогів. «Зберігає святих у цілковитій їх повноті» (св. Бонавентура), допомагає їм витримати до кінця. Це є найбільш відповідне пояснення історії Якова і Ісава, історії з давніх часів про вибраного і засудженого, історії такої невідомої і такої повної таємниць.

 

«Про наслідування Христа», Книга ІV, розділ 13.

СЛОВА УЧНЯ. Хто дасть мені те, Господи, щоб я Тебе єдиного найшов (Пісня. 8,1) і розкрив Тобі моє серце і щоб я тішився Тобою, як того душа бажає; нехай уже ніхто не докоряє мені, хай ніяке створіння не ворушить ані не займає мене, тільки Ти, Єдиний, промовляй до мене, а я до Тебе, як звичайно розмовляє улюблений з улюбленим, і як приятель пристає з приятелем?

Того благаю, того бажаю, щоб я увесь з`єднався з Тобою і щоб відірвав своє серце від усіх створінь і зі Святим Причастям, і частим приношенням жертви вчився мати щораз більше вподобання в небесних і вічних речах.

Ах, Господи Боже! Коли ж я увесь з`єднаюся з Тобою і ввійду в Тебе, а про себе геть забуду?

Ти будь у мені, а я в Тобі, і так зроби, щоб ми обидва з`єдналися.

Справді Ти є мій улюбленець, вибраний з поміж тисяч (Пісня. 5,1), в якому моїй душі мило проживати всі дні мого життя.

Справді Ти є мій миротворець, в якому буває найбільший мир і правдивий спокій; поза Тобою є тільки боротьба, біль і безмежне горе.

Справді Ти є Бог невидимий (Іс. 45,15). Щоб показати свою солодку любов до дітей, зволяєш частувати їх солодким хлібом, що падає з неба.

Справді немає іншого такого великого народу, до якого боги так наблизилися, як Ти, наш Боже, (Втор. 4,7) приходиш близенько до всіх вірних своїх і даєш їм споживати себе й тішитися Тобою, щоб їх день у день втішати і серця їх підіймати до неба.

Бо який інший народ такий славний, як християни?

Або котре створіння на землі таке миле, як побожна душа, до якої сам Бог приходить, щоб нагодувати її своїм пресвятим Тілом?

Яка невимовна благодать! Яка дивна ласкавість! Яка незмірна любов, що таким особливим способом прихиляється до людини!

Але як я маю відплатитися Господові за ту ласку, за таку превелику любов?

Я не можу нічого милішого принести в дар, як тільки те, що своє серце віддам Богові моєму і якнайщиріше з Ним з`єднаюся.

Тоді розвеселиться ціле моє серце, коли душа моя зовсім поєднається з Богом.

Тоді Він скаже мені: „Коли хочеш бути зі мною, то й я хочу бути з тобою”. А я відповім Йому: „Зволь, Господи, перебувати зі мною, я дуже радий бути з Тобою”.

Оце є моє найсокровенніше бажання, щоб своїм серцем бути у злуці з Тобою!

  

ДЕНЬ ПОСВЯТИ 

«Трактат про досконале набоженство до Пресвятої Діви Марії», частина VІІІ, розділ І 

Під кінець третього тижня приступлять до Сповіді і Святого Причастя в намірі посвячення себе Ісусу Христу  як раби з любові через руки Марії. Після Святого Причастя складуть Акт Особистої Посвяти. Перед цим повинні власноручно переписати текст Акту Особистої Посвяти, можуть також скористатися раніше підготовленою копією. На документі поставлять підпис і дату.

Було б також доречно у цей день скласти Ісусу Христу і Його Пресвятій Матері якусь данину як покуту за свою минулу невірність, а також, щоб через це підкреслити свою залежність від панування Ісуса і Марії. Цією даниною може бути: піст, якесь умертвлення (зречення), або милостиня. Вистачить навіть якась дрібна річ, головне, щоб була від щирого серця, бо Христос дивиться лише на добру волю.

Принаймні раз на рік, того самого дня, повинні відновляти Акт Особистої Посвяти, виконуючи ті самі вправи протягом трьох тижнів. Спасенним є відновляти  його щомісяця, а навіть щоденно цими словами: 

«Totus tuus ergo sum, et omnia mea tua sunt» - «Я увесь Твій, О Ісусе, і все, що моє належить Тобі, через Марію, Твою Непорочну Матір». 

Я, (ім’я),  грішник невірний, маю сміливість сьогодні повторити і підтвердити обітниці, які дав при Святому Хрещенні. Вкладаю їх у Твої пречисті руки, Пресвята Богородице! Відрікаюся назавжди від сатани, від усіх принад його і від усіх справ його.

Передаю себе повністю Господеві моєму Ісусу Христу, втіленій Премудрості Божій, візьму хрест свій і піду за Ним, несучи цей хрест до кінця моїх днів і зберігатиму вірність Йому пильніше, аніж зберігав донині.

Перед обличчям усіх Небесних Сил вибираю Тебе, Пресвята Богородице, моєю Матір’ю і Володаркою. Як невільник Твій, віддаю Тобі душу і тіло своє, і все, чим володію, усі блага зовнішні і внутрішні; усі добрі справи, які мені вдалося здійснити колись, які здійснюю сьогодні і які ще можу здійснити; віддаю Тобі повне, необмежене право послуговуватись мною і всім, що мені належить, без будь-яких винятків чи обмежень, згідно з Твоєю Волею і для найвищої Слави Божої у часі і вічності. 

 

АКТ ПОСВЯТИ СЕБЕ ІСУСУ ХРИСТУ ЧЕРЕЗ РУКИ МАРІЇ 

О Премудросте Вічна і втілена! О Улюблений і Найсолодший Ісусе, Богочоловіче істинний, Єдинородний Сине Отця Небесного і Приснодіви Марії! Поклоняюсь Тобі в лоні та сяйві Отця Твого у вічності й у дівочому лоні Марії, Твоєї Преславної Матері, в час Твого Втілення.

Подяку й похвалу Тобі посилаю, бо в усьому підпорядкував себе Марії, Пресвятій Твоїй Матері, й мене зробив Її вірним рабом.

Нині прикро мені за невдячність мою. Адже урочистих обітниць свого Хрещення дотримувався не завжди; обов’язків своїх не виконував і не гідний називатися не те, що сином, а навіть рабом Твоїм. Немає в мені нічого, що заслуговувало би Твого праведного прощення і Твого праведного гніву, тому що сам не наважуюся наблизитись до величі Твоєї Святої Слави.

Звертаюся до Милосердя Твоєї Пресвятої Матері, моєї Заступниці перед Тобою. Через Неї сподіваюсь випросити каяття та прощення гріхів моїх, а також правдиву мудрість і витривання в ній. 

Радуйся Маріє Непорочна, жива святине Божества, що в Ній Вічна Премудрість утаєна, забажала прийняти поклоніння від Ангелів і людей.

Радуйся, Царице неба і землі, що Її владі все, окрім Бога, підкорене. Радуйся, надійний Притулку грішних, бо милосердя Твоє нікого ще не звело: вислухай моє прохання, повне палкого прагнення Божої Мудрості, і прийми обітниці і жертви, які Тобі смиренно складаю.             

Я, (ім’я),  грішник невірний, маю сміливість сьогодні повторити і підтвердити обітниці, які дав при Святому Хрещенні. Вкладаю їх у Твої пречисті руки, Пресвята Богородице! Відрікаюся назавжди від сатани, від усіх принад його і від усіх справ його.

Передаю себе повністю Господеві моєму Ісусу Христу, втіленій Премудрості Божій, візьму хрест свій і піду за Ним, несучи цей хрест до кінця моїх днів і зберігатиму вірність Йому пильніше, аніж зберігав донині.

Перед обличчям усіх Небесних Сил вибираю Тебе, Пресвята Богородице, моєю Матір’ю і Володаркою. Як невільник Твій, віддаю Тобі душу і тіло своє, і все, чим володію, усі блага зовнішні і внутрішні; усі добрі справи, які мені вдалося здійснити колись, які здійснюю сьогодні і які ще можу здійснити; віддаю Тобі повне, необмежене право послуговуватись мною і всім, що мені належить, без будь-яких винятків чи обмежень, згідно з Твоєю Волею і для найвищої Слави Божої у часі і вічності. 

Прийми, о Діво Всеблагая, цю  маленьку жертву від мене, раба Твого; нею хочу вшанувати послух, який Премудрість вічна явила, прийнявши Святе Твоє Материнство; та й сам хочу виявляти послух, упокорившись перед Всемогутнім і перед тією владою, яку має Син Твій і Ти, Мати Всещедра, наді мною, хробаком малим і грішником затятим; а ще хочу подякувати за високі дари і переваги, якими пресвята Трійця Тебе нагородила.

Запевняю, що віднині, син Твій і раб, завжди буду Твоєї слави  шукати і в усьому послух Тобі зберігати.

Мати Пречудесна! Яви мене Твоєму Сину Улюбленому як раба Твого навіки, і хай Він, Котрий викупив мене через Тебе, прийме мене через Тебе. О Мати милосердя! Зішли мені благодать справжньої Божої Мудрості і прийми мене до спільноти тих, яких  любиш, яких повчаєш, провадиш, живиш, і захищаєш як своїх дітей та слуг.

О Діво Вірна! Вчини так, щоб у всьому і завжди я був досконалим учнем, послідовником і рабом Втіленої Премудрості, Ісуса Христа, Сина Твого, щоб за Твоїм посередництвом і за Твоїм прикладом я дійшов до повноти віку Його на землі і повноти Його слави на Небі. Амінь.