«KРЕСИ ПІВДЕННО-СХІДНІ»

Поділ Кресів на воєводства в І половині XVII століття
(Пам'ять та ідентичність католиків на Кресах)

Сьогодні термін «креси» в поточній мові асоціюється зі східними територіями польської держави перед ІІ світовою війною. Якщо у написаному чи усному тексті вживається без додаткових пояснень, частіше за все розуміється як власне згаданий феномен, синонім терміну Східні Креси. Додаткові визначення вживаються лише тоді, коли є необхідність вказати інше значення цього терміну. Тоді з’являються Креси Південно-Східні, Креси Північно-Східні, набагато рідше Креси Західні.

Слово «креси» часто змушує багатьох задуматись і пробуджує спогади давнього процвітання Речіпосполитої. Кресами називали території, що лежали на східних окраїнах Речіпосполитої, тільки з часом і історично-політичними перемінами територія кресів зменшувалася.

На початку XVII століття кресами називали землі, що лежали на окраїнах кордонів польської держави. Цe слово вживали, щоб підкреслити окраїну держави, територію, що простягається між Дністром та Дніпром, яку характеризувала постійна загроза з боку татар. Варто теж відзначити, що у той період територія перемишльської та саноцької землі знаходилась значно ближче західної границі Речіпосполитої, ніж східної. Сьогодні відстань з Перемишля до східної границі Польщі це 12 км., а на початку XVII століття це відстань була майже 1000 км.

Після того, як Польща повернула незалежність у 1918 році розуміння території кресів значно змінилося, адже термін вже не стосувався Польщі перед поділом, але актуальних кордонів нової польської держави. У той час креси асоціювалися зі східними воєводствами, які знаходилися по-сусідству з Соціалістичними Радянськими Республіками. До цих воєводств відносили: станіславовське (сьогодні Івано-франківське), тернопільське, волинське, поліське, новогрудське і віленське. А також частину львівського воєводства теж вважали кресовим, хоча його розміщення значно відбігало від кресового у період перед поділом Польщі. Територія кресів знову змінилася після закінчення ІІ світової війни, коли кордони Польщі визначилися у сьогоднішньому зарисі. Східні границі Польщі перемістилися на 200 км. на захід. Сьогодні, креси асоціюються власне з тими втраченим землями Речіпосполитої, які сьогодні належать Україні, Білорусі, Литви, натомість набагато рідше креси асоціюються з прикордонними землями, як це було у шляхецькій Речіпосполитій.

http://www.sciesielski.republika.pl/
http://przemysl-bieszczady.pl/

Малопольська провінція Польської Корони це у часах І Речіпосполитої, правно-адміністративна складова частина польсько-литовської держави до 1795 року. Всі польсько-литовські провінції мають своє джерело у наданні Казимиром Великим у 1347 році окремих статутів, які в історіографії виступають під загальною назвою «статути віслицько-пьотрковські» для Великопольщі та Малопольщі. Після Люблінської унії Річпосполита Обох Народів, крім малопольської провінції, ділилася також на провінцію великопольську та литовську.

Склад малопольської провінції:

  • Люблінське воєводство - 1478 р.
  • Сандомєрське воєводство - 1120 р.
  • Белзькє воєводство - 1436 р.
  • Брацлавське воєводство - 1570 р.
  • Чернігівське воєводство - 1570 р.
  • Київське воєводство - 1471 р.
  • Підляське воєводство - 1569 р.
  • Подольське воєводство - 1569 р.
  • Руське воєводство - 1437 р.
  • Волинське воєводство - 1569 р.

Київське воєводство

Київське воєводство – воєводство Великого Литовського Князівства утворене Казимиром Ягелончиком, існувало в 1471-1569 роках. Від часів Люблінської унії частина мало польської провінції, воєводство Корони І Речи посполитої, яке існувало до 1793 року.

Київ був здобутий військами Гедиміна у 1320 році. Побоюючись, щоб ця провінція не стала спадковим князівством у посіданні однієї родини, литовські можновладці у 1471 році знесли титул князя і одночасно вибрали першим київським воєводою Мартина Гаштолда. Літом 1482 року кримський хан Манглі Герей за намовою князя Івана ІІІ напали на київську землю. 1 вересня здобув замок, спалив святині, а також взяв до неволі багато людей. Під час облоги взято до неволі київського намісника Яна Ходкевича разом з його дружиною.

Після Люблінської унії в 1569 році ці землі були втілені до Корони – «київське князівство і всіх землі цієї мешканців від послуху влади, повинностей і наказів Великого Литовського Князівства на вічні часи віднімаємо і вільними чинимо і до королівства польського, в титул корони повертаємо і включаємо».

У 1591 році під приводом Косинського вибухло козацьке повстання. Тоді Косинькі зібрав 5 тис. козаків і оголосивши себе їх атам онов вирушив на маєток князів Острозьких. 29 грудня 1591 року здобув Білу Церкву, де забрав та знищив привілеї, що відносять ся до земель київського воєводства. Приватна суперечка Косинського переросла загальнонаціональне козацько-селянське повстання, яке відоме під назвою «Повстання Косинського».

30 січня 1667 року після підписання Андрушівської угоди воєводство відходило на два роки до Росії. У 1686 році воєвододою познанським Кшиштофом Гжимултовським була підписана наступна угода, згідно якої Київ та околиці переходили на вічне володіння до Росії.

Початково столицею воєводства, згідно назви, був Київ. У 1667 році втрачено значну частину воєводства а також саму столицю. Назва воєводства не була змінена, хоча фактичною столицею став Житомир. До 1667 року воєводство ділилося на повіти: київський, житомирський та овруцький.

З земель відірваних від Польщі, які входили до складу київського воєводства утворена у 1708 році київська губернія. З того приводу, що Польща досить довго володіла цими землями ще у 1852 році прикордонні землі російські губернії київська і полтавська називали «Польщею».

  1. Костел св. Яна Хрестителя, Біла Церква
    Адамович Роман, полотно, oлія, 60 x 100, Kиїв, 2006р.
  2. Костел у Володарці
    Алєксєєв Олексій, полотно, oлія, 80 x 70, Kиїв, 2007р.
  3. Костел в Дідівщині
    Фортуна Ілля, полотно, олія, 70 x 80, Kиїв, 2007р.
  4. Костел в Кодні
    Франчук Валерій, полотно, oлія, 64 x 68, Kиїв, 2007 р.
  5. Каплиця в Таганчі
    Франчук Валерій, полотно, oлія, 56 x 71, Kиїв, 2007р.
  6. Костел у Чуднові
    Скринник Олександр, полотно, oлія, 55 x 70, Kиїв, 2006р.
  7. Костел в Ставищах
    Скринник Олександр, полотно, oлія, 70 x 100, Kиїв, 2007р.
  8. Костел св. Антонія Падуанського. Стара Котельня
    Юр’єв Ігор, полотно, oлія, 64 x 70, Чернівці, 2008.
  9. Костел св. Яна Непомука, Бялолівка
    Корсунь Дмитро, полотно, oлія, 78,8 x 60, Kиїв, 2008р.
  10. Костел у Сквирі
    Корсунь Дмитро, полотно, oлія, 60 x 85, Kиїв, 2008р.

Місто Київ

  1. Кафедральний костел у Києві XVII ст.
    Адамович Роман, полотно, олія, 80 x 80, Kиїв, 2005р.
  2. Костел св. Олександра. Київ
    Aлександрович Андрій, полотно, aкрил, 90 x 90, Kиїв, 2005р.
  3. Костел св. Миколая. Київ
    Бароянц Сетрак, монотипія, 63 x 45, Київ, 1979р.
  4. Римо-католицька святиня у Київському замку з початку XVII ст. (реконструкція)
    Марков Борис (Ніщета Б.А.), полотно, oлія, 60 x 80, Київ, 2007р.
  5. Костел св. Йосипа на Подолі в Києві (початок будівництва 1912, а в 1925 вже не існує)
    Марков Борис (Ніщета Б.А.), полотно, oлія, 60 x 80, Київ, 2007р.
  6. Костел Домініканців в Києві XVII ст.
    Нагорна Людмила, полотно, oлія, 70 x 80, Kиїв, 2006р.
  7. „Пташина змова” Костел св. Олександра. Київ
    Словінський Олександр, oфорт, 30 x 40, Kиїв, 2005р.
  8. Каплиця університету св. Володимира. Київ
    Твєрдой Анатолій, полотно, oлія, 60 x 70, Kиїв, 2006р.
  9. Костел св. Миколая. Київ
    Твєрдой Анатолій, полотно, олія, 70 x 60, Kиїв, 2005р.
  10. Костел Францисканців. Kиїв XVII ст.
    Вишеславський Гліб, полотно, олія, 65 x 70, Київ, 2005р.

Брацлавське воєводство

Воєводство І Речіпосполитої, частина Малопольщі. Утворене у 1566 році, на сеймі у Любліні у 1569 році приєднане до Корони. Столицею був Брацлав, однак пізніше неформальною столицею стала Вінниця. Першим воєводою став Роман Сангушко. У 1589 році воєводство отримало герб – на червоному хресті блакитний щит з золотим півмісяцем. Воєводство було поділене на два повіти: вінницький і брацлавський (що складався з двох областей: брацлавського і звенигородського). Брацлавське воєводство лежало на «українним» Поділлі, на відміну від властивого Поділля, яке охоплювало подільське воєводство. Великий сейм у 1791 році формально створив Надбогський повіт, однак із-зі війниз Росією та поділу Польщі рішенні не втілили у життя.

  1. Костел Домініканців. Тульчин
    Воронович Малгожата, полотно, олія, 80 x 60, Варшава, 2007р.
  2. Костел Францисканців. Koмаргород
    Юр’єв Ігор, полотно, oлія, 64 x 70, Чернівці, 2008р.

Miсто Вінниця

  1. Костел Єзуїтів. Вінниця
    Фірцак Борис, полотно, акрил, 77 x 138, Kиїв, 2006р.
  2. Костел Домініканців. Вінниця
    Нагорна Людмила, полотно, oлія, 62 x 45, Kиїв, 2006р.

Подільське воєводство

Воєводство Корони Польського Королівства, частина Малопольщі. Утворене у 1434 році з земель Поділля приєднаних до Польського Королівства ще у XIV ст. Після 1793 року стало подільською губернією Російської Імперії. Гродним старостою був староста кам’янецький, якому підлягав також замок у Летичеві. У зв’язку з турецькою окупацією Поділля у 1672-1676 сеймікі, що зазвичай відбувалися у Кам’янці-Подільському, відбувалися у Галичі, а у 1677-1698 роках у Львові.

Кордони воєводства:

Від річки Стрипи до Волочиська до Янушполя. Від схлду річка Мурахва. Південний кордон віяд Волощини становить Дністер, а західну від Покуття, річки Дністер і Стипа.

  1. Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії. Язлівець
    Юр’єв Ігор, полотно, oлія, 90 x 100, Чернівці, 2007р.
  2. Костел св. Яна Непомука, Стара Сенява
    Рибачук Марина, полотно, oлія 73 x 60, Київ, 2008р.

Miсто Кам’янець-Подільський

  1. Кафедральний костел свв. Петра і Павла. Кам’янець-Подільський
    Іванов-Ахметов Володимир, цинкографія, Kиїв.
  2. Замковий міст. Кам’янець-Подільський
    Іванов-Ахметов Володимир, цинкографія, Київ.
  3. Старий замок. Кам’янець-Подільський
    Іванов-Ахметов Володимир, цинкографія, Київ.
  4. Костел Домініканців. Кам’янець-Подільський
    Московченко Сергій, полотно, oлія, 40 x 60, Kиїв, 2006р.
  5. Костел Кармелітів Босих. Кам’янець-Подільський
    Попінова Оксана, полотно, oлія, 50 x 70, Kиїв, 2006р.
  6. Костел Францисканців. Кам’янець-Подільський
    Скринник Олександр, полотно, oлія, 55 x 55, Kиїв, 2006р.
  7. Костел Тринітаріїв. Кам’янець-Подільський
    Єлисєєв Ігор, полотно, олія, 50 x 100, Kиїв, 2006р.

Волинське воєводство

Воєводство І Речіпосполитої, частина Малопольщі. Утворене у 1566 році, на сеймі у Любліні у 1569 році приєднане до Корони. Існувало до III поділу Польщі у 1795 р. Гербом воєводства був білий хрест на червоному тлі з щитом з білим орлом. Воєводство ділилося на 3 повіти: луцький, володимирський та кременецький. Кожен з цих повітів мав своє староство.

  1. Костел Воздвиження Святого Хреста. Новоград-Волинський
    Aлександрович Андрій, полотно, aкрил, 50 x 100, Kиїв, 2005р.
  2. Костел Єзуїтів. Острог
    Фортуна Ілля, полотно, олія, 65 x 75, Kиїв, 2006р.
  3. Костел Народження Пресвятої Діви Марії і св. Антонія. Рівне
    Франчук Валерій, полотно, oлія, 73 x 73, Kиїв, 2006 р.
  4. Костел Францисканців. Шумськ
    Франчук Валерій, полотно, oлія, 73 x 73, Kиїв, 2006р.
  5. Костел Домініканців. Старокостянтинів
    Франчук Валерій, полотно, oлія, 75 x 67, Kиїв, 2007р.
  6. Костел Святої Трійці. Невірків
    Франчук Валерій, полотно, oлія, 67 x 74, Kиїв, 2007р.
  7. Костел Послання Апостолів, Володимир-Волинький
    Франчук Валерій, полотно, oлія, 56 x 67, Kиїв, 2007р.
  8. Костел Воздвиження Святого Хреста. Великі Дедеркали
    Гавриленко Катерина, полотно, oлія, 60 x 70, Kиїв, 2007р.
  9. Костел Святої Трійці. Межиріч
    Гавриленко Катерина, полотно, oлія, 65 x 75, Kиїв, 2007р.
  10. Костел в Берестечку
    Іванов-Ахметов Володимир, мапа, монотипія, маркер, 45 x 35, Kиїв 2006р.
  11. Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Дубно
    Канівець Ігор, туш, перо, папір, Kиїв, 2006р.
  12. Костел Святої Трійці, Острог
    Кольцов Олександр, полотно, oлія, 50 x 70, Київ, 2007р.
  13. Костел Домініканців. Старий Чарторийськ
    Муха Михайло, полотно, олія, 60 x 80, Kиїв, 2007р.
  14. Вежа костелу Домініканців. Підкамінь
    Придувалова Олена, полотно, oлія, 85 x 70, Kиїв, 2006р.
  15. Костел оо. Францисканців. Корець
    Слєта Оксана, полотно, oлія, 80 x 60, Kиїв, 2006р.
  16. Костел св. Станіслава Єпископа і Мученика. Ковель
    Хілько Ігор, полотно, oлія, 65 x 50, Kиїв, 2008р.
  17. Каплиця при палаці Грохольських. Гриців
    Хілько Ігор, полотно, oлія, 65 x 50, Київ, 2008р.
  18. Костел Кармелітів, Вишнівець
    Рибачук Марина, полотно, oлія 60 x 73, Kиїв, 2008р.
  19. Костел Святої Трійці і св. Архангела Михаїла. Порицьк
    Фірцак Борис, полотно, акрил, 76 x 100, Kиїв, 2008р.
  20. Костел св. Антонія. Великі Межирічі
    Давиденко Валентина, полотно, aкрил, 71 x 61, Kиїв, 2007р.
  21. Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Киселин
    Фірцак Борис, полотно, aкрил, 77 x 143, Kиїв, 2006р.
  22. Костел св. Станіслава і св. Анни. Луків
    Юр’єв Ігор, полотно, oлія, 60 x 80, Чернівці, 2007р.
  23. Костел Святої Трійці. Meжиріч
    Попов Володимир, полотно, oлія, 60 x 80, Kиїв, 2007р.

Місто Кременець

  1. Гімназіальний костел. Кременець
    Іванов-Ахметов Володимир, цинкографія, Київ.
  2. Костел Францисканців. Кременець
    Фірцак Борис, полотно, aкрил, 82 x 107, Kиїв, 2007р.
  3. Гімназіальний костел. Кременець
    Вишеславський Гліб, полотно, олія, 65 x 75, Київ, 2006р.

Місто Луцьк

  1. Костел Домініканців. Луцьк
    Фірцак Борис, полотно, акрил, 76 x 120, Kиїв, 2007р.
  2. Котел Святої Трійці. Луцьк
    Гавриленко Катерина, полотно, oлія, 75 x 85, Kиїв, 2006р.
  3. Костел оо. Кармелітів. Луцьк
    Юр’єв Ігор, полотно, oлія, 70 x 80, Чернівці, 2007р.
  4. Костел Єзуїтів. Луцьк
    Московченко Сергій, полотно, oлія, 40 x 50, Kиїв, 2006р.
  5. Костел Бернардинців. Луцьк
    Завальний Михайло, туш, перо, папір, Kиїв, 2006р.

Руське Воєводство

Воєводство Корони Польського Королівства, частина провінції Малопольща, адміністративна одиниця Польського Королівства у період І Речіпосполитої, що існувала у 1434-1772 роках. Воєводство виникло на підставі привілею короля Владислава ІІ Ягелли. Всі польсько-литовські провінції мають своє джерело у наданні Казимиром Великим у 1347 році окремих статутів, які в історіографії виступають під загальною назвою «статути віслицько-пьотрковські» для Великопольщі та Малопольщі. Після Люблінської унії Річпосполита Обох Народів ділилася на провінції: малопольську, великопольську та литовську.

Система правна опиралася на магдебурське право. Столицею воєводства був Львів. У 1412 році була утворена Львівська митрополія, на місці існуючої від 1367 року галицької митрополії.

Після першого поділу Польщі ці землі увійшли до складу Австро-Угорської імперії, серед них: Львів, Перемишль, Жешув, Санок і Белз, а також західна частина Поділля (Тернопіль). Ці землі отримали статус коронного краю Австрії з офіційною назвою Королівство Галичини і Лодомерії (нім. Königreich Galizien und Lodomerien). Нав’язуючи до титулу Rex Galiciæ et Lodomeriæ, австрійська дипломатія намагалися обґрунтувати право австрійських монархів – як спадкоємців угорської корони – до окупованих земель.

  1. Костел св. Йосипа. Підгріці
    Алєксєєв Олексій, полотно, олія, 60 x 70, Kиїв, 2006р.
  2. Костел Святої Трійці. Долина
    Давиденко Валентина, полотно, aкрил, 65 x 65, Kиїв, 2007р.
  3. Костел св. Лазаря. Жовква
    Деменко Анатолій, полотно, oлія, 60 x 80, Kиїв 2007р.
  4. Костел Вознесіння Христа. Наварія
    Франчук Валерій, полотно, oлія, 73 x 73, Kиїв, 2006р.
  5. Каплиця Домініканців. Підкамінь
    Франчук Валерій, полотно, oлія, 73 x 73, Kиїв, 2006р.
  6. Костел св. Йосипа. Олесько
    Франчук Валерій, полотно, oлія, 73 x 73, Kиїв, 2006 р.
  7. Костел св. Мартина. Скелевка
    Алєксєєв Олексій, полотно, oлія, 70 x 60, Kиїв, 2006р.
  8. Костел св. Михайла. Стара Сіль
    Франчук Валерій, полотно, oлія, 66 x 82, Kиїв, 2007р.
  9. Костел Кармелітів. Теребовля
    Франчук Валерій, полотно, oлія, 50 x 83, Kиїв, 2007р.
  10. Каплиця Святого Духа. Червоноград
    Франчук Валерій, полотно, oлія, 54 x 78, Kиїв, 2007р.
  11. Костел Кармелітів. Дрогобич
    Франчук Валерій, полотно, oлія, 50 x 83, Kиїв, 2007р.
  12. Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Городенка
    Франчук Валерій, полотно, oлія, 72 x 61, Kиїв, 2007р.
  13. Костел Домініканців. Тернопіль
    Гавриленко Катерина, полотно, oлія, 69 x 89, Kиїв, 2006р.
  14. Костел св. Станіслава оо. Бернардинців. Самбір
    Гавриленко Катерина, полотно, oлія, 75 x 85, Kиїв, 2006р.
  15. Замок. Олесько
    Іванов-Ахметов Володимир, цинкографія, Kиїв.
  16. Замок Шенявських. Бережани
    Іванов-Ахметов Володимир, цинкографія, Київ.
  17. Ратуша. Самбір
    Іванов-Ахметов Володимир, цинкографія, Київ.
  18. Костел св. Варфоломія. Дрогобич
    Іванов-Ахметов Володимир, цинкографія, Київ.
  19. Замок Конєцпольських. Підгірці
    Іванов-Ахметов Володимир, цинкографія, Київ.
  20. Костел Домініканців, Жовква
    Кольцов Олександр, полотно, олія, 60 x 80, Київ, 2007р.
  21. Костел Святої Трійці. Олесько
    Попінова Оксана, полотно, oлія, 60 x 80, Kиїв, 2006р.
  22. Костел Всіх Святих, Годовиця
    Попов Володимир, полотно, oлія, 80 x 60, Kиїв, 2007р.
  23. Костел св. Миколая. Вижняни
    Придувалова Олена, полотно, oлія, 70 x 85 Kиїв, 2006р.
  24. Костел Святої Трійці. Бережани
    Скринник Олександр, полотно, oлія, 60 x 80, Kиїв, 2007р.
  25. Костел Пресвятої Діви Марії. Станіславів
    Слєта Оксана, полотно, олія, 60 x 70, Kиїв, 2006р.
  26. Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії. Білий Камінь
    Алєксєєв Олексій, полотно, oлія, 70 x 80, Kиїв, 2007р.
  27. Костел Воздвиження Святого Хреста, Новий Мілятин
    Фортуна Ілля, полотно, oлія, 75 x 85, Kиїв, 2006р.

Місто Львів

  1. Костел Матері Божої Громничної. Львів
    Деменко Анатолій, полотно, oлія, 60 x 80, Київ, 2007р.
  2. Костел св. Єлизавети. Львів
    Фортуна Ілля, полотно, олія, 85 x 60, Kиїв, 2006р.
  3. Костел Сакраментанок. Львів
    Ганушкевич Цезарій, полотно, aкрил, 60 x 70, Kиїв, 2007р.
  4. Костел Францисканок. Львів
    Ганушкевич Цезарій, полотно, aкрил, 60 x 70, Kиїв, 2007р.
  5. Львівський театр
    Іванов-Ахметов Володимир, цинкографія, Київ.
  6. Костел Бернардинців. Львів
    Іванов-Ахметов Володимир, цинкографія, Kиїв.
  7. Вірменський кафедральний собор, Львів
    Іванов-Ахметов Володимир, цинкографія, Київ.
  8. Королівський арсенал. Львів
    Іванов-Ахметов Володимир, цинкографія, Kиїв.
  9. Герб Львова
    Іванов-Ахметов Володимир, цинкографія, Kиїв.
  10. Костел св. Миколая. Львів
    Іванов-Ахметов Володимир, цинкографія, Київ.
  11. Костел Домініканців. Львів
    Іванов-Ахметов Володимир, цинкографія, Київ.
  12. Костел Кармелітів Босих. Львів
    Іванов-Ахметов Володимир, туш, перо, 40 x 30, Kиїв, 2006р.
  13. Костел Єзуїтів. Львів
    Московченко Сергій, полотно, oлія, 54 x 72, Київ, 2006р.
  14. Костел сс. Кларисок. Львів
    Воронович Малгожата, полотно, олія, 80 x 60, Варшава, 2007р.
  15. Костел Марії Магдалини. Львів
    Завальний Михайло, маркер, туш-пензель, 47 x 53, Kиїв, 2006р.

Белзкє воєводство

Воєводство Корони Польського Королівства, частина провінції Малопольща, утворене у 1462 році Казимиром IV Ягелончиком після приєднання белзької землі до Польської Корони. Правна система опиралася на магдебурзьке право. Гербом воєводства був сріблястий гриф, що тягнеться передніми лапами догори, на червоному полі під золотою короною. Перестало існувати після ІІ поділу Польщі.

  1. Костел св. Миколая монастиря Домініканок. Белз
    Ганушкевич Цезарій, полотно, aкрил, 60 x 70, Kиїв, 2007р.
  2. Костел Богородиці оо. Бернардинців. Сокаль
    Єлисєєв Ігор, полотно, олія, 100 x 50, Kиїв, 2006р.
  3. Костел оо. Реформаторів. Рава-Руська
    Юр’єв Ігор, полотно, олія , 70 x 80, Чернівці, 2007р.
  4. Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії. Угнів
    Словінський Олександр, авторський папір, маркер, 30 x 50, Kиїв, 2006р.
  5. Костел св. Марка. Варяж
    Франчук Валерій, полотно, oлія, 73 x 73, Kиїв, 2006 р.